Зміст:
- Що змінюється для фізичних осіб
- Що змінюється для юридичних осіб
- Що змінюється у фінансовому секторі
Національний банк оголосив "великий пакет пом'якшення валютних обмежень", який почне діяти з 11 серпня.
Читайте такожЯк має працювати корпоративне управління – інтервʼю голови НБУ Андрія Пишного
Першочерговою ціллю змін НБУ називає підтримку фізичних осіб, однак додає, що в пакеті також є "важливі зміни" для юросіб та фінансового сектору.
"За оцінками НБУ, пом’якшення не створюватимуть ризиків для стійкості валютного ринку з огляду на сформованість передумов та ретельний аналіз кожного окремого заходу. Цей пакет валютної лібералізації вже врахований в оновленому макроекономічному прогнозі НБУ, який передбачає зростання міжнародних резервів до майже $70 млрд у 2026 році", – зазначають в Нацбанку.
Що змінюється для фізичних осіб
За словами НБУ, йдеться про полегшення життя українців за кордоном та розширення можливостей для громадян всередині країни:
→ збільшується ліміт на купівлю іноземної валюти у безготівковій формі учетверо – з 50 000 до 200 000 грн на календарний місяць;
→ водночас розширюють перелік операцій, які доступні в цьому ліміті: тепер можна буде не тільки купувати валюту, але й безготівкові банківські метали та цінні папери, випущені іноземними суб'єктами (емітентами);
→ "Такі зміни спрямовані на розвиток інвестиційної культури в країні та збільшення можливостей населення розміщувати свої кошти в інвестиційних активах. Водночас НБУ і надалі докладатиме зусиль для підтримання привабливості гривневих активів ‒ депозитів та облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП)";
→ ліміт на зняття готівки з валютних рахунків в Україні та за кордоном зростає зі 100 000 до 200 000 на день;
→ "Поступове пом’якшення цього обмеження підтримає не лише українських мігрантів, а й довіру до банківської системи";
→ з такою ж метою розширюють можливості для українців оплачувати товари, роботи та послуги за кордоном із гривневих рахунків;
→ ліміт збільшують зі 100 000 до 200 000 в еквіваленті на календарний місяць;
→ у межах цього ліміту також можна буде оплачувати оренду житла за кордоном;
→ розрахунки можна буде проводити не лише карткою, але й переказами з рахунку на рахунок (наприклад зі SWIFT) з попередньою купівлею банком валюти за дорученням клієнта;
→ можна оплачувати товари, роботи та послуги за кордоном, використовуючи перекази з валютного рахунку на рахунок отримувача (наприклад зі SWIFT) – окремий ліміт на це становить 200 000 на календарний місяць;
→ цю можливість додають до наявної – платити за кордоном із використанням валютних карток без обмежень;
→ ліміт у 500 000 на календарний місяць, що діє для оплати послуг за проживання за кордоном з валютної картки, розширюють також на оплату оренди житла за межами України;
→ також у межах цього ліміту можна буде проводити розрахунки не лише карткою, але й переказами з валютного рахунку на рахунок отримувача (наприклад зі SWIFT).
Читайте такожДержава в боргах за 5-7-9%. Чи закінчується епоха пільгових кредитів
Що змінюється для юридичних осіб
Зокрема, для збільшення ділової активності НБУ підвищує ліміти на зняття готівки юрособами:
→ зі 100 000 до 200 000 збільшується ліміт на зняття з гривневих рахунків в Україні;
→ для гривневих корпоративних карток за кордоном зростання з 17 500 на тиждень – до 140 000 на календарний місяць;
→ зі 100 000 до 200 000 для валютних рахунків в Україні та за її межами.
Окрім цього, збільшують ліміт на розрахунки за кордоном на товари, роботи та послуги з гривневих корпоративних карток – до 400 000 зі 150 000. Водночас юрособам, як і раніше, дозволяють без обмежень проводити аналогічні розрахунки з валютних корпоративних карток.
Також НБУ вдається до заходів для стимулювання припливу капіталу та посилення обороноздатності України:
→ разом з "донатним" лімітом буде "додатковий" ліміт: якщо перший дорівнює сумі коштів, яку українська компанія перерахувала з 7 серпня 2025-го на спецрахунок Нацбанку для підтримки ЗСУ, то другий формуватиметься коштом прямих благодійних внесків, які з 10 серпня 2026 року вносять військовим частинам Збройних Сил України та Національної гвардії;
→ на суму, яку бізнес переказав на військо, він може проводити додаткові валютні операції (зокрема, перекази за кордон) понад стандартні обмеження;
→ "Внески, що формують "додатковий" ліміт, мають бути підтверджені аудиторським звітом однієї з компаній "великої четвірки" [Deloitte, PwC (PricewaterhouseCoopers), EY (Ernst & Young) та KPMG] та відповідними документами".
Також компанії зможуть передавати свій "інвестиційний" та "додатковий" ліміти (або їх частину) іншим юридичним особам, які разом із ними входять до однієї бізнес-групи (пов’язані юрособи).
"Нагадаємо, "інвестиційний" ліміт дорівнює обсягу коштів, залучених з-за кордону в іноземній валюті до статутного капіталу підприємств із 12 травня 2025 року", – зазначають у НБУ. Цей ліміт діє так само, як "донатний" та "додатковий", але в ньому рахується обсяг інвестицій, а не пожертв.
Також Нацбанк дозволить українським експортерам платити штрафи, пені, бонуси, відшкодування витрат та збитків контрагентам-нерезидентам за договорами з експорту товарів: "Сума таких переказів на календарний рік не має перевищувати 10% від загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту за відповідними договорами після 23 лютого 2021 року. Ця зміна сприятиме підвищенню довіри до українських експортерів".
Читайте такожЗернова пастка. Чому перший пакет допомоги аграріям виявився майже порожнім
Що змінюється у фінансовому секторі
Тепер НБУ дозволить Моторному (транспортному) страховому бюро купувати іноземну валюту для розміщення коштів централізованого страхового резервного фонду страхових гарантій, щоб виконувати зобов'язання за міжнародними договорами автомобільного страхування "Зелена картка".
Завдяки цьому можна буде мінімізувати валютні ризики Моторного бюро та страховиків – це "важливо для доступності в Україні міжнародного автомобільного страхування".
"По-друге, НБУ дасть змогу банкам поступово під час розрахунку валютної позиції включати ту частину сформованих резервів під активні операції, яка наразі не включаються до розрахунку. Це єдина зміна, що набере чинності не з 11 серпня, а з 1 вересня 2026 року з огляду на необхідність проведення підготовчої роботи як з боку НБУ, так і банків для її впровадження. Вона сприятиме фінансовій стабільності в країні завдяки відновленню можливості банків повноцінно управляти валютним ризиком, а також підтримає кредитування та інші активні операції банків в іноземній валюті", – вказують у повідомленні.
Також банкам дозволять повертати нерезиденту кошти, залучені від нього як інструменти капіталу, якщо НБУ відмовить зараховувати їх до капіталу банку: "Пом’якшення сприятиме підвищенню довіри іноземних інвесторів та подальшому залученню коштів в Україну".
Читайте такожКрипторинок втратив мільярди, але токенізація зростає. Огляд Binance
