- Європарламент ухвалив звіт про вступ України до ЄС, включивши критику щодо УПА за ініціативою польських депутатів. Це питання викликало дискусії про історичні суперечки між Україною та Польщею, які можуть вплинути на євроінтеграцію України. У той же час обговорюється проєкт "військового Шенгену", що має полегшити військову логістику, включаючи Україну. Польща залишається важливим партнером у цих переговорах, підтримуючи процес, але захищаючи свої інтереси.
Зміст:
- Чи стане Волинь новою перепоною на шляху до ЄС
- Нові правила для військової логістики
- Чи може ЄС гарантувати безпеку Україні до вступу
Польща залишається головним маршрутом постачання зброї для України й одним із найскладніших партнерів у переговорах про вступ до ЄС. Днями Європарламент ухвалив звіт про вступ України до ЄС, куди за наполяганням польських депутатів внесли критику щодо УПА. Паралельно з цим у Брюсселі вирішується доля "військового Шенгену" – системи, яка має прибрати бюрократію на кордонах і прискорити постачання зброї.
Про те, чи можуть історичні питання вплинути на вступ України до ЄС, як працюватиме нова система військової мобільності та чи здатна Польща заблокувати аграрні переговори, LIGA.net поговорила з польським євродепутатом від урядової коаліції Міхалом Щербою.
Чи стане Волинь новою перепоною на шляху до ЄС
– Чому Європарламент вирішив порушити питання УПА та Волинської трагедії в офіційній резолюції саме зараз? Це викликано реальним занепокоєнням чи політичними іграми?
– Європейський Союз – це спільнота цінностей. Ми не можемо заплющувати очі, коли країна-кандидат на вступ асоціюється з актами геноциду. Україна вже відкрила два кластери – "Основи" та "Зовнішні відносини". Це слушний момент, щоб нагадати: багато країн всередині ЄС мали дуже складну історію взаємин.
Проте держава, яка інтегрується в ЄС, має гарантувати, що її відносини із сусідами будуються на історичній правді. Тому зафіксувати це в документі було правильним кроком – це питання важливе не лише для Києва та Варшави, а й для всієї європейської спільноти.
ДОВІДКА8 липня Європарламент більшістю голосів схвалив комплексний звіт щодо прогресу України на шляху до ЄС, у якому загалом привітав відкриття першого переговорного кластера та відзначив українські реформи під час війни. Водночас у документі за ініціативи польських депутатів з’явився пункт із критикою рішення керівництва України найменувати військовий підрозділ ЗСУ на честь героїв УПА, що, на думку євродепутатів, "підриває добросусідські відносини" з Польщею.
Схвалений текст став компромісним варіантом після того, як польські праві сили намагалися внести значно жорсткіші поправки та прямо пов’язати вступ України до ЄС із вирішенням історичних суперечок.
– Чи бачите ви прогрес у вирішенні цього питання зараз?
– Так, ситуація покращується. Ми почули хорошу, виважену заяву президента Володимира Зеленського під час роковин Волинської трагедії. Крім того, зараз зрушив із мертвої точки та продовжується процес ексгумації жертв, що є дуже важливим сигналом.
– Попереду – переговори щодо п'ятого кластера, до якого входять пункти про сільське господарство. Чи є ризик, що польський уряд під тиском власних фермерів накладе вето на цей блок?
– Польський уряд підтримує переговорний процес та відкриття нових кластерів. Далі все залежить від того, як сама Україна виконуватиме умови вступу. Статус кандидата означає, що в майбутньому Україна стане частиною Спільної аграрної політики ЄС (CAP), але під час цього процесу ми маємо захистити інтереси чинних держав-членів.
Що стосується протестів фермерів: п'ятий кластер – це насамперед технічний і юридичний процес. Він полягає в адаптації регламентів, створенні нових адміністративних структур та платіжних агентств, які оперуватимуть європейськими фондами. Це питання виконання чітких державних зобов'язань, а не особистих поглядів чи тиску окремих суспільних груп.
Читайте такожЄвродепутатка Карін Карлсбро: Іноді аграрні лобі в ЄС стають "корисними ідіотами" Путіна
Нові правила для військової логістики
– ЄС просуває проєкт "військового Шенгену". Що саме зміниться для України, якщо його ухвалять?
– Європейський Парламент запропонував залучити до цього регламенту наших найближчих партнерів, окремо вказавши Україну та Молдову. Це дасть змогу обом країнам долучитися до різних форматів і систем військової мобільності.
Зокрема, один із ключових транспортних коридорів проходитиме через Україну, що створить нові можливості безпосередньо на кордонах ЄС. Це суттєво прискорить доставлення техніки та пересування військового персоналу.
– Але на практиці ми все одно бачимо величезні затримки на польсько-українському кордоні. Як вирішити ці реальні проблеми?
– Наше рішення передбачає запровадження двох типів дозволів на транзит: постійних (standing permits) та спеціальних (ad hoc permits). Якщо цю пропозицію буде остаточно погоджено під час переговорів між Європарламентом та Радою ЄС, що тривають, це дозволить військовим вантажам безперешкодно та швидко проходити через території всіх 27 країн-членів. Це значно спростить логістику і для України.
ДОВІДКАВійськова мобільність – це стратегічний проєкт ЄС, спрямований на створення так званого "військового Шенгену" – усунення бюрократичних та інфраструктурних бар'єрів для швидкого переміщення техніки та військ територією Європи. 16 липня 2026 року Європейський Парламент, Рада ЄС та Єврокомісія офіційно розпочали міжустановчі переговори (трилоги) щодо нового законодавчого пакета цієї ініціативи. Переговорний процес від імені Європарламенту очолюють депутати Міхал Щерба (комітет із питань безпеки й оборони) та Робертс Зіле (транспортний комітет), а саму програму планують поширити на ключових партнерів поза межами блоку – насамперед Україну та Молдову.
Чи може ЄС гарантувати безпеку Україні до вступу
– Якщо Україна успішно закриє переговорну главу щодо оборони (Глава 31), чи можемо ми розраховувати на певні безпекові гарантії від ЄС ще до офіційного вступу?
– Варто чітко розділяти ці речі. Переговори щодо оборонного кластера не мають стосунку до надання безпекових гарантій.
Питання реальних гарантій безпеки для України постане тоді, коли закінчиться війна, і його вирішення залежатиме від зовсім інших геополітичних факторів.
– Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявляв, що Росія може вчинити диверсії в Польщі під "фальшивим прапором" України. Наскільки серйозною є ця загроза?
– Ніхто не знає напевно, що в голові у Путіна. Головне, що Європа має бути готовою до будь-яких сценаріїв. Саме тому ми зараз активно впроваджуємо нові оборонні програми та регламенти, зокрема згадану військову мобільність, яка є критично важливою як для ЄС, так і для НАТО.
– Як саме Польща та ЄС готуються до таких гібридних загроз на практиці?
– Варшава діє в координації з НАТО. Польща залучає безпекові кредити на суму 44 млрд євро. Значна частина цих коштів буде інвестована саме в оборонну інфраструктуру та системи безпеки, здатні захистити країну від масштабних кібервтручань та гібридних атак.
Читайте також"Ми не чекатимемо вічно". Як пройшов саміт НАТО для Варшави та Києва
