Зміст:
- Європа переводить українців на режим "спочатку робота"
- Німеччина. Спочатку робота, потім усе інше
- Польща. Школа, робота і менше спеціальних пільг
- Чехія. Допомога – тільки тим, хто справді її потребує
- Румунія. Робота і мова – умова для підтримки
- Що це означає для України та українців
- Що українцям у ЄС варто перевірити вже зараз
Європа поступово відходить від моделі, за якої українцям надавали широку соціальну підтримку як людям, які втекли від війни. Через майже п’ять років після запуску Директиви про тимчасовий захист і на тлі зростання державних витрат країни ЄС змінюють правила.
LIGA.net розібралась, як Німеччина, Польща, Чехія та Румунія переходять від політики прихистку до моделі економічної самостійності, чим це загрожує та що означає для майбутнього повернення людей в Україну.
Європа переводить українців на режим "спочатку робота"
Європейські країни поступово змінюють підхід до українців: замість тривалої спеціальної підтримки дедалі більше роблять ставку на роботу та інтеграцію. Від українців очікують, що вони працюватимуть, вивчатимуть місцеву мову, віддаватимуть дітей до місцевих шкіл і поступово відмовлятимуться від спеціальних пільг.
Скорочення підтримки українців – це не раптова ініціатива, а тривалий тренд. Він посилюється через зростання бюджетного тиску, інфляцію та потребу збільшувати оборонні витрати, пояснює LIGA.net старша аналітикиня дослідницького інституту MPI Europe Ясмейн Слоотьєс.
Фінансовий фактор особливо помітний у Німеччині. Лише у 2024 році країна витратила 6,3 млрд євро на виплати Bürgergeld українцям.
Окрім суто фінансових факторів дається взнаки "втома від співчуття" серед місцевого населення та побоювання урядів втратити підтримку виборців", – каже Слоотьєс.
Німеччина. Спочатку робота, потім усе інше
Німеччина понад чотири роки залишалася однією з головних країн прихистку для українців. Тут живе понад 1,1 млн громадян України. Але цієї осені підхід змінюється. Берлін посилює вимоги до тих, хто отримує соціальну допомогу, і хоче швидше повертати людей на ринок праці.
Ці зміни варто розглядати не лише як політику щодо українців, а як частину ширшого перегляду європейського підходу до міграції, переконує старший науковий співробітник аналітичного центру Bruegel Якоб Функ Керкегор.
Уряди прагнуть скоротити свої соціальні видатки та підштовхнути людей до зайнятості, адже в багатьох країнах рівень залученості біженців до ринку праці залишається значно нижчим за залученість місцевого населення", – зазначає він у коментарі LIGA.net.
Водночас нові правила стосуються не лише українців. Німеччина змінює саму систему соціальної допомоги для людей, які шукають роботу. Реформа Grundsicherung für Arbeitsuchende поступово замінює Bürgergeld і поширюється також на німецьких громадян. Для українців це означає жорсткіші вимоги до отримання допомоги та швидшого виходу на ринок праці.
Центри зайнятості отримують більше повноважень для контролю над людьми, які шукають роботу.
Якщо людина без серйозної медичної причини відмовляється від запропонованої вакансії, її щомісячну допомогу можуть скоротити на 30% щонайменше на три місяці.
Підхід простий: якщо людина може працювати, від неї очікують, що вона це робитиме.
Читайте такожКуди інвестувати в крипту у 2026 році. Які монети обрати та чого уникати
Така модель має потенційний ризик: швидкий вихід на будь-яку роботу може закріпити людину на посаді, яка значно нижча за її кваліфікацію.
Майже 60% працевлаштованих українців у ЄС уже працюють нижче рівня своєї кваліфікації", – каже Слоотьєс.
Та наголошує на ризиках такої моделі: "Людина, яка застрягла на низькокваліфікованій роботі, просто не має часу на мовні курси та нострифікацію диплома".
Є і жорсткіші правила для тих, хто вже отримує допомогу.
Якщо людина понад місяць ігнорує листи або не приходить на призначені зустрічі в центр зайнятості, їй можуть повністю припинити виплати. Це стосується не лише грошей на життя, а й компенсації за оренду житла.
Втім, для українок, які перебувають у Німеччині з дітьми, проблеми не обмежуються лише цим. Саме відсутність місця в дитячому садку, а не небажання працювати, стає для них головною перешкодою.
За даними MPI Europe, українські матері з дошкільнятами в Німеччині мають на 29% нижчі шанси знайти роботу порівняно з іншими біженцями саме через брак місць у дитячих садках.
Окрім того, для дітей українців, які живуть у Німеччині, діє обов’язкова шкільна освіта. Тому навчання в українській онлайн-школі саме по собі не звільняє дитину від відвідування німецької школи.
Якщо дитина систематично пропускає школу, інформацію можуть передати до служби у справах дітей. Для батьків це може означати адміністративні штрафи, а також втрату дитячої допомоги.
Польща. Школа, робота і менше спеціальних пільг
Польща також поступово переводить українців зі спеціальних правил на загальні правила для іноземців.
У випадку Польщі, Німеччини, Чехії та Румунії внутрішньополітичний чинник відіграє вагому роль, наголошує Якоб Функ Керкегор з Bruegel.
Уряди прагнуть уникнути звинувачень у тому, що українські біженці нібито отримують кращі соціальні умови чи послуги, ніж місцеве населення", – каже він.
Тепер щомісячна допомога на дитину "800+" та виплата "Good Start" у 300 злотих напряму пов’язані з навчанням дитини в польській школі або відвідуванням дитсадка.
ZUS (установа соціального страхування) автоматично перевіряє дані через державний реєстр учнів. Якщо дитини немає в системі, виплати припиняються.
Причина змін – не лише економія бюджетних коштів. Українців у Польщі дедалі більше розглядають як людей, які можуть залишитися в країні надовго.
Читайте такожМета – не збожеволіти. Як живуть українці в Польщі на тлі загострення стосунків
Свіже опитування Центру досліджень міграції Варшавського університету показує суттєву зміну: 73% українців у Польщі бачать своє майбутнє в цій країні. При цьому 25% планують залишитися назавжди (проти 8,5% у 2023 році), а частка тих, хто планує виїхати протягом року, впала до 10%. За таких умов питання повноцінної інтеграції в польську систему освіти стає важливішим.
Втім, головною проблемою залишається подвійне навантаження, коли діти вчаться вдень у польській школі, а ввечері – в українській. Державам варто розширювати гібридні моделі з поєднаною програмою (як-от школа SzkoUA у Варшаві), щоб не виснажувати дітей", – підкреслює Ясмейн Слоотьєс.
Польща також скорочує програми безкоштовного проживання.
Програму компенсацій для власників житла ("40+") повністю скасували. У колективних центрах проживання безкоштовно можуть залишатися лише окремі вразливі категорії українців.
Для інших проживання поступово стає платним: люди мають покривати від 50% до 100% вартості.
Водночас Польща дає українцям можливість перейти з тимчасового захисту (PESEL UKR) на трирічну карту тимчасового проживання (Karta Pobytu). Але для цього потрібно підтвердити офіційну роботу та стабільний дохід.
Чехія. Допомога – тільки тим, хто справді її потребує
Чехія пішла шляхом більш адресної допомоги. Гроші та житло насамперед отримують ті, хто справді не може самостійно забезпечити себе.
Безкоштовне гуманітарне житло для українців обмежене 90 днями. Після цього люди мають шукати житло на приватному ринку й самостійно оплачувати оренду.
Проблема в тому, що державна допомога не завжди покриває реальну вартість житла.
"У Празі витрати на житло для однієї особи зазвичай сягають близько 10 000 чеських крон на місяць, тоді як житлова частина допомоги становить близько 6 000 крон", – розповідає у коментарі LIGA.net методистка з роботи з біженцями організації People in Need Альона Вахова.
За її словами, дорослим доводиться покривати цей розрив із власних коштів. Через це окремі родини опиняються у фінансовій скруті та змушені звертатися по продуктову допомогу.
Водночас українці з тимчасовим захистом не мають повного доступу до загальної чеської системи соціального забезпечення. Тому можливостей отримати додаткову допомогу в них менше.
Під час розрахунку гуманітарної допомоги Чехія враховує не лише зарплату в країні. Доходом можуть вважатися гроші від дистанційної роботи в Україні, ФОП, пенсія, аліменти та навіть заощадження.
За словами Вахової, багато людей дивуються, дізнавшись, що навіть скромний дохід із джерел в Україні може суттєво вплинути на розмір допомоги. Виникає парадокс: якщо мати-одиначка з двома дітьми береться за підробіток, її гуманітарна допомога відповідно зменшується.
У результаті збільшення заробленого доходу далеко не завжди приводить до поліпшення фінансового стану родини", – зазначає експертка.
Тобто додатковий заробіток не завжди означає, що родина матиме більше грошей наприкінці місяця: частину допомоги можуть забрати.
Ще один ризик пов’язаний із комунікацією з Бюро праці.
Під час онлайн-подання заяви система може вимагати від заявника особисто з'явитися до установи для перевірки даних або підтвердження перебування в країні. Якщо людина пропускає таке повідомлення, заяву можуть відхилити, а виплати – припинити.
Якщо заявник не з'являється у визначений термін – зазвичай протягом 8 днів – заяву автоматично відхиляють, а виплати припиняють", – застерігає фахівчиня People in Need.
Румунія. Робота і мова – умова для підтримки
Румунія також переводить систему допомоги до моделі, у якій від українців очікують активнішої участі в економічному та суспільному житті країни.
Щоб отримувати фінансову допомогу на проживання, працездатні дорослі мають зареєструватися в місцевих агентствах зайнятості або підтвердити, що вони офіційно працюють.
Якщо людина систематично відмовляється від запропонованих вакансій, виплати можуть скасувати.
Допомога родинам пов’язана з навчанням дітей у румунських школах або дитсадках.
Для дорослих умовою продовження соціальної підтримки стає відвідування базових курсів румунської мови.
Що це означає для України та українців
У всіх цих країнах відбувається одна й та сама зміна: українців поступово перестають сприймати лише як людей, яким потрібно надати тимчасовий прихисток.
Тепер європейські уряди хочуть, щоб ті, хто залишився, працювали, платили податки, вчили мову та інтегрувалися в місцеве суспільство.
Для Європи це економічна необхідність. Для України – потенційно велика проблема.
Країни ЄС стикаються зі скороченням робочої сили та потребують мігрантів для підтримки своїх економік.
Але успішна залученість біженців до ринку праці створює очевидний довгостроковий виклик для України, адже це суттєво зменшить відсоток людей, які вирішать повернутися додому після війни", – підсумовує старший науковий співробітник Bruegel Якоб Функ Керкегор.
Що українцям у ЄС варто перевірити вже зараз
-
Шкільний статус дітей. Переконайтеся, що дитина офіційно зарахована до місцевого навчального закладу в країні перебування. Навчання лише в українській онлайн-школі більше не є підставою для збереження дитячих виплат у Німеччині, Польщі, Чехії та Румунії.
-
Електронні та поштові кабінети. У Чехії та Німеччині ігнорування запиту від соцслужб чи Бюро праці призводить до автоматичного скасування виплат і компенсації житла.
-
Доходи з України. Декларуйте дистанційну зайнятість, доходи від ФОП та соціальні виплати з України під час подання заяви на отримання гуманітарної допомоги, щоб уникнути штрафів та вимог повернути виплачені кошти після перевірок.
- Статус на ринку праці. У разі відсутності роботи офіційний статус шукача роботи в місцевому центрі зайнятості є обов’язковою умовою збереження медичного страхування та базових пільг.
Читайте такожУкраїна без людей. Яким буде населення через десять років
