Після травневого Польсько-українського конгресу істориків відновився фаховий діалог істориків обох країн, у якому була тривала перерва. Про це йдеться у відповіді на запит LIGA.net від Українського інституту національної пам'яті (УІНП).
Читайте такожЩо важливіше – Український національний пантеон чи партнерські відносини з Польщею
УІНП перелічив сьогоднішні точки дотику між українськими та польськими дослідниками:
→ однозначне засудження умисних убивств цивільного населення;
→ відмова від колективної відповідальності українського чи польського народів;
→ необхідність встановлення імен жертв і безпосередніх виконавців злочинів;
→ відкритість архівів та спільна публікація документів;
→ проведення пошукових та ексгумаційних робіт;
→ на продовження попереднього пункту – забезпечення гідного поховання та вшанування загиблих незалежно від їхньої національності.
Наприкінці травня між Україною і Польщею почався новий виток суперечки довкола різної історичної пам'яті, охопивши навіть питання військової допомоги Києву.
Читайте також"Каток історичної політики". Як поляків і українців посварила і поєднала Волинська трагедія
Водночас в інституті застерегли від некоректного поняття "єдиної незмінної позиції істориків УІНП", адже за останні 10 років змінювалися керівництво і склад працівників інституту, також формати українсько-польського діалогу та суспільно-політичні обставини.
Державна установа нагадала про Польсько-український конгрес істориків, що пройшов на початку травня в польському місті Барануві-Сандомерському.
"Головним досягненням конгресу стало відновлення широкого фахового діалогу після тривалої перерви та створення простору, в якому представники обох історіографій змогли безпосередньо представити свої аргументи й окреслити розбіжності", – кажуть в Інституті нацпам'яті.
Також на заході прийшли до спільного розуміння, що слід перейти від конкуренції національних наративів до роботи з конкретними джерелами, історіями, біографіями жертв і механізмами ескалації насильства.
- 17 липня президент Зеленський провів нараду з урядом стосовно політичного вектора у відносинах із Варшавою після останніх місяців напруженості.
- На нараді ухвалили п'ять рішень. Зокрема, Україна відкриє всі архіви СБУ та СЗР, які стосуються подій Волинської трагедії, а ще надасть "суттєво" більше дозволів на ексгумації.
- Ці рішення привітав польський прем'єр Туск. Він заявив, що Польща готова "до серйозного та дружнього діалогу" щодо всіх питань, які як об'єднують, так і розділяють дві країни.
