Висока представниця Європейського Союзу із питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас – очевидна кандидатка на роль представника Європи в мирних переговорах, але її жорстка антиросійська політика може викликати спротив у Москві. Про це повідомила газета Politico із посиланням на неназваних співрозмовників, обізнаних з цим питанням.
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО
Після того як слово "переговори" перестало бути табу на Заході, Путін на 9 травня назвав Шредера "найкращою кандидатурою" для посередництва. У Європі цей крок розцінили не як дипломатію, а як перевірку: чи готовий Захід повернутися до моделі співіснування без зміни російської політики й людей, які уособлювали енергетичну залежність від РФ. Про те, чи можлива нормалізація відносин з Росією після Бучі та чотирьох років великої війни й де саме європейська єдність може дати тріщину, читайте у розборі LIGA.net.
Оскільки переговорна команда президента США Дональда Трампа загрузла в іранській кризі, на Європу чиниться прямий тиск з метою призначення спеціального посланця з мирних переговорів. Що примітно, і Київ, і Москва заявляють про свою готовність до цього.
Хоча пропозиція російського диктатора Володимира Путіна про призначення колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера була негайно відхилена, міністр закордонних справ Андрій Сибіга жартома сказав медіа, що диктатор РФ міг би з таким самим успіхом висунути проросійських акторів Стівена Сігала або Жерара Депардьє.
Каллас – очевидна кандидатка. Вона довгий час виступала проти прямих переговорів із Росією, але відтоді погодилася на призначення посланця, заявивши, що міністри закордонних справ обговорять це питання наприкінці травня.
Минулого тижня Каллас навіть запропонувала свою кандидатуру, заявивши журналістам: "Думаю, я зможу розглянути пастки, які розставляє Росія".
Проте три дипломати ЄС попередили, що жорстка антиросійська позиція Каллас викличе швидку відмову Путіна. "На жаль, вона виключила себе з-поміж претендентів", – сказав один високопоставлений дипломат ЄС.
Водночас у блоці ходять чутки і про інші кандидатури, у тому числі:
→ колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель вільна і мала досвід прямих переговорів як із президентом Володимиром Зеленським, так і з Путіним. Проте багато європейців вважають, що її минулі невдалі спроби посередництва є достатньою підставою для її дискваліфікації;
→ президент Фінляндії Александр Стубб має досвід посередництва у своїй країні і раніше висловлював зацікавленість. Але йому буде потрібна широка підтримка ЄС, а членство Фінляндії в НАТО може знизити його привабливість у Москві;
→ колишній прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі користується широкою повагою в Європі і не вважається ані надмірно войовничим, ані симпатичним для Кремля. Проте жодних публічних сигналів про те, що Драгі, орієнтований на економіку, хоче обійняти цю посаду, не надходило.
Люди, знайомі з думкою Києва, стверджують, що посланець має користуватися сильною підтримкою ЄС, але не бути представником самого блоку, якому Путін глибоко не довіряє.
Це може вказувати на таких діячів, як міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде, досвідчений спеціаліст із Близького Сходу, або навіть міністр закордонних справ Індії Субраманьям Джайшанкар, який підтримує стосунки з обома сторонами.
Медіа робить висновок, що найбільшою перешкодою для вибору переговорника є не Путін чи Зеленський, а нездатність європейців домовитись між собою.
- У березні 2026 року Кошта сказав, що Євросоюз має бути готовим замінити США у мирних переговорах з Росією.
- 14 травня Рубіо підтвердив, що мирні переговори втратили "певний імпульс", але запевнив, що США продовжать бути посередником.
Читайте такожКаллас і Сибіга прокоментували ідею призначити Шредера посередником у переговорах з Росією
