Шпигунський хаб Путіна
Після повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року країни Заходу вислали сотні російських дипломатів, яких підозрювали у шпигунській діяльності, а також запровадили санкції проти компаній, пов’язаних з Кремлем. Однією із головних цілей цих заходів було обмеження доступу Москви до сучасних технологій, мікросхем, передавачів та обладнання, необхідного для виробництва озброєнь. Однак, за даними спецслужб, частина російських розвідників після цього перемістилася до Японії, пише The New York Times. Країна з розвиненою високотехнологічною промисловістю й відносно м’яким законодавством щодо боротьби зі шпигунством стала одним із важливих напрямків отримання Росією критично важливих компонентів зброї. Хоча РФ і може отримувати частину необхідних товарів із Китаю, для низки найсучасніших компонентів альтернативи продукції японських виробників фактично немає. За українськими оцінками, японські деталі містяться приблизно у 90% російських ракет і безпілотників.
Ключову роль у цій діяльності, як стверджують нинішні й колишні розвідники п’яти західних країн, відіграє маловідомий 20-й директорат російської військової розвідки ГРУ. Його співробітники, маючи прикриття дипломатів або бізнесменів, займаються придбанням або незаконним отриманням технологій подвійного призначення та їх подальшим переправленням до Росії. За інформацією співрозмовників NYT, діяльність цього підрозділу в Токіо координує такий собі Максим Фільченков, який офіційно є співробітником Аерофлоту. Та ця посада, ймовірніше за все, є прикриттям для виконання завдань ГРУ.
За даними NYT, після прибуття до Токіо у 2024 році Фільченков почав активно контактувати з логістичними фірмами, що займаються міжнародними вантажними перевезеннями. Представники спецслужб кажуть, що саме через такі канали й залучені підставні компанії закуповуються товари, які потім надходять до Росії через треті країни.
Так, одним із партнерів Аерофлоту є японська компанія Proco Air, що доставляє вантажі до країн, куди ще продовжує літати російський перевізник. Зокрема, до Шрі-Ланки й Узбекистану. І формально така схема не порушує законів, оскільки значна частина товарів не перебуває під санкціями. Власник Proco Air Такехіко Мікі підтвердив, що знайомий з Фільченковим, але каже, що не знав про його можливі зв’язки з російською розвідкою. Він також заперечив твердження про заборонені товари й наголосив, що його компанія перевозить лише дозволену продукцію, переважно медичне обладнання та косметику. Журналісти дійсно мали транспортний документ, що підтверджував відправлення медичного обладнання до Росії через Шрі-Ланку. У ньому йшлося, що одержувачем вантажу була московська фармацевтична компанія R-Pharm, яка хоч і не під санкціями, але її засновника Олексія Рєпіка внесено до санкційних списків Великої Британії, Канади й Австралії через зв’язки з Кремлем.
Загалом, і Україна, й інші країни Заходу неодноразово повідомляли Токіо про використання російською армією комплектувальних деталей японського виробництва. Лише протягом квітня 2025 року МЗС Японії отримало щонайменше вісім офіційних дипломатичних звернень з переліком електронних компонентів, знайдених у російських ракетах та іншому озброєнні після атак на українські міста. У документах згадувалися вироби низки великих японських компаній, зокрема Nippon Electric Corporation, Panasonic і Toshiba. Разом з тим, українська сторона не стверджувала, що виробники свідомо постачали продукцію до Росії. Компанії вже заявили про дотримання всіх чинних санкцій та експортних обмежень.
Офіційно Японія давно приєдналася до санкцій проти Росії, запровадила обмеження на експорт товарів військового призначення і почала реформування власної контррозвідки. Однак, за інформацією NYT, Фільченков продовжує працювати в офісі Аерофлоту в центрі Токіо. А після кількох спроб отримати його коментар, співробітники компанії повідомили, що він не бажає спілкуватися з пресою.
