Ексзаступник головного військового прокурора Дмитро Борзих, який є підозрюваним у справі Національного антикорупційного бюро (НАБУ), подав до суду на медіа ZN.UA та його редакторку Інну Ведернікову. Про це видання повідомило ввечері 9 серпня. У Борзих є претензії до публікації ZN.UA за квітень 2025 року, де йдеться про його ймовірну протиправну діяльність.
Читайте такожУкраїну вбивають терпимість суспільства до корупції й моральний розпад еліт
Перше засідання в цій справі щодо журналістів відбудеться в Печерському районному суді Києва вже завтра, 10 серпня.
НАБУ раніше оголосило низку підозр за незаконний доступ до матеріалів щонайменше 100 кримінальних справ правоохоронних органів, із яких близько 30 були справами самого НАБУ. Підозри отримали троє адвокатів компанії "Гарантія ваших прав". Одним із підозрюваних є Дмитро. Про цю справу ZN.UA написало в матеріалі-розслідуванні "Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів".
Борзих вимагає визнати недостовірною інформацію з тексту ZN.UA і висуває претензії, адже медіа опублікувало його ім'я як підозрюваного до обвинувального вироку. Він хоче стягнути з відповідачів майже 800 000 грн за судові витрати, з яких 300 000 – на правову допомогу, пишуть у виданні.
Читайте такожУкраїна на крок ближче до ЄС. Де на неї чекають реальні пастки, а які страхи – вигадані
ZN.UA вважає позов Борзих тиском на журналістів. Медіа захищатиме свою позицію в суді. Журналісти назвали теперішнє українське законодавство, яке стосується публічних осіб і топкорупції, "антиєвропейським" і небезпечним для суспільства:
"Якщо правоохоронцям заборонять розповідати про резонансні справи, а медіа не можуть називати їхніх фігурантів, журналістів і суспільство просто загонять у сліпу зону. Щоб суспільство формально знало про боротьбу з корупцією, але не знало, що насправді відбувається і кого це стосується", – написали в ZN.UA.
Ч. 4 ст. 296 Цивільного кодексу забороняє публікувати ім'я затриманого, підозрюваного чи обвинуваченого, поки законної сили не набрав обвинувальний вирок суду.
"Сама по собі потреба держави інформувати суспільство про резонансні справи не є безумовною підставою для розкриття персональних даних у спосіб, що формує уявлення про винуватість особи", – роз'яснював Верховний суд.
Суд також зазначав, що з публікації, яка вже оприлюднена, можна видалити в разі суперечок лише персональні дані, а не прибрати всю публікацію. Це мало б забезпечити "баланс між правом особи та свободою медіа інформувати суспільство".
Журналісти ж наголошують, що у великих справах про корупцію чи зловживання на робочому місці (як-от справа про корупцію в енергетиці", так звана операція "Мідас-"Міндічгейт") публічність грає значну роль: громадянське суспільство дізнається ім'я підозрюваних та не дає затягувати справу, аби її потім закрили за терміном давності.
- У липні суддя Печерського райсуду Києва Сергій Вовк залишив у силі заборону для ЦПК і Слідства.Інфо на публікацію розслідування про 143 об'єкти нерухомості, що належали братові директора ДБР.
