Очільниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн відвідає Литву 26 травня після низки інцидентів з зальотом дронів, повідомило видання Politico з посиланням на трьох анонімних чиновників, обізнаних з деталями візиту.
Чому це важливоГлава МЗС Сибіга пояснював, що згідно з розслідуваннями, українські БпЛА відхилялися від цілей на території країни-агресора через дії засобів радіоелектронної боротьби росіян. Інциденти з дронами стаються на тлі того, як Україна успішно вражає військові та економічні об'єкти у Росії, зокрема на півночі країни-агресора. Ці удари, разом зі стабілізацією ситуації на фронті, впливають і на сприйняття війни на Заході. Німецьке Die Welt заявляє, що Україна отримала стратегічну перевагу у війні, тим часом Foreign Affairs пише про паралелі нинішнього стану справ з "корейським сценарієм".
За даними співрозмовників, фон дер Ляєн планує зустрітися з керівниками держав та урядів країн Балтії для координації заходів реагування. Також до Литви поїде єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс.
Один з посадовців зазначив, що крім демонстрації "солідарності з балтійськими країнами", візит буде спрямований на зміцнення спільних оборонних можливостей за допомогою флагманських програм фінансування та планування Європейської комісії.
Минулої середи, 20 травня, Литва оголошувала повітряну тривогу після виявлення заблукалого дрона поблизу кордону країни з Білоруссю. Через інцидент активували місію НАТО з патрулювання повітряного простору над Балтією.
У Латвії, Литви та Естонії немає власних винищувачів, і відповідні літаки надають союзники по НАТО.
Інцидент 20 числа стався після того, як на початку травня два українські дрони, які мали атакувати РФ, впали на порожнє нафтосховище у Латвії – це спричинило кризу, яка призвела до розпаду правлячої коаліції. Минулого тижня літак НАТО уперше збив дрон у повітряному просторі Естонії.
21 травня президенти Естонії, Латвії та Литви – Алар Каріс, Едгарс Рінкевичс і Гітанас Науседа – опублікували спільну заяву про нещодавні інциденти з дронами та закликали НАТО посилити протиповітряну оборону в регіоні. Вони спростували звинувачення Москви, що країни Балтії нібито дозволяють дронам пролітати через них для ударів по Росії.
Того тижня фон дер Ляєн писала: "Публічні погрози Росії на адресу наших балтійських держав є абсолютно неприйнятними. Росія та Білорусь несуть пряму відповідальність за дрони, які становлять загрозу життю та безпеці людей на нашому східному фланзі. Європа відповість на це єдністю та силою".
У лютому ЄС запустив план із посилення своїх держав на східному фланзі на тлі побоювань, що війна РФ проти країни та гібридні тактики можуть завдати шкоди місцевим економікам. Єврокомісія також працює над планами стосовно допомоги цим державам у зміцненні їхніх спроможностей ППО за допомогою спільних схем закупівель та розвитку.
- У листопаді 2025-го єврокомісар Кубілюс підтвердив LIGA.net, що європейська "Стіна дронів" для протиповітряної оборони перебуває лише на стадії задуму.
- Нещодавно президент Чехії Павел закликав НАТО "показати зуби" у відповідь на неодноразові спроби РФ перевірити рішучість Альянсу на його Східному фланзі й запропонував деякі заходи, зокрема: відключення інтернету, відрізання російських банків від світових фінансових систем та збивання повітряних суден, які порушують повітряний простір союзників.
