
Після російського удару 28 серпня по складах у селі Мила Бучанського району на Київщині та подальшої детонації боєприпасів потрібно оцінити не лише можливі службові злочини, а й дотримання норм міжнародного гуманітарного права. Про це заявив заступник начальника Військової служби правопорядку ЗСУ Гюндуз Мамедов на платформі Х.
Читайте такожЧи можна захистити ОПК від ракетно-дронового терору РФ. Як це бачать всередині галузі
За словами Мамедова, якщо буде встановлено, що значний обсяг боєприпасів зберігався безпосередньо біля житлової забудови, слідство має перевірити обставини такого розміщення.
Він наголосив, що саме по собі розташування військового об’єкта поруч із житловими будинками не дає змоги автоматично зробити висновок про наявність воєнного злочину. Для правової оцінки, за його словами, потрібно встановити, чи були практично здійсненні альтернативи, який характер і обсяг боєприпасів зберігався, які ризики оцінювалися та яких запобіжних заходів вживали.
"Якщо буде встановлено, що значний обсяг боєприпасів зберігався в безпосередній близькості до житлової забудови, у межах розслідування слід перевірити дотримання застосовних норм міжнародного гуманітарного права… Саме по собі розташування військового об’єкта поруч із житловими будинками не дає змоги автоматично зробити висновок про наявність воєнного злочину", – написав Мамедов.
Міжнародне гуманітарне право передбачає обов’язок сторін війни, наскільки це можливо, уникати розміщення військових об’єктів у густонаселених районах або поблизу них. Однак близькість такого об’єкта до житла сама по собі не означає порушення права війни.
Читайте такожРакети до Patriot за ліцензією США: чи розвʼяже це проблему української ПРО
СБУ відкрила кримінальне провадження за фактом російського удару по складах у Милі та подальшої детонації боєприпасів. За словами Мамедова, розслідування здійснюється за статтями 437 КК України – злочин агресії, та 425 КК – недбале ставлення до військової служби.
Мамедов вважає доцільним розглянути наявність ознак порушення законів і звичаїв війни, відповідальність за яке передбачена статтею 438 КК України.
Окремо він наголосив, що оцінки потребують і обставини самого російського удару – зокрема його відповідність принципам розрізнення, пропорційності та вжиття запобіжних заходів під час нападу.
30 серпня президент Володимир Зеленський повідомив, що кількість загиблих унаслідок російського удару по селу Мила на Київщині зросла до 38 людей. Ще 20 людей постраждали, серед них двоє дітей. Четверо людей вважаються зниклими безвісти.
- 28 серпня у Милі після російської атаки на склад Сил оборони виникла масштабна пожежа та детонація.
- Через удар РФ загинуло 38 людей. Серед загиблих – очільник Дмитрівської громади Тарас Дідич, який одним із перших вирушив на місце, щоб допомогти людям.
- Правоохоронці почали розслідування обставин атаки та можливих порушень, які могли посилити її наслідки.









