Ще кілька років тому українська громада в Секторі Гази була однієї з найбільших та найдружніших в анклаві. Проте через війну, яка майже зруйнувала регіон, більшість тамтешніх українців втекли додому. Ті ж, хто залишився, зробили це не з власного бажання, а тому що їхні імена досі не потрапили в перелик тих, кому дозволено залишити страшне місто.
В мене був друг в Газі. В тої самої Газі, що завдяки ХАМАСу стала символом зла, терору та насильства. Він не мав до цього зла та терору жодного стосунку. Ба більше – це була людина, яка намагалася вберегти свою рідну Газу від перетворення на столицю терору. Він воював проти ХАМАСу під час короткої, проте ж кривавої громадянської війни, за підсумками якої хамасівці й захопили владу.
Мій друг – український громадянин. Він вчився в Україні, працював, одружився, отримав свій паспорт на повністю законних засадах. З українською дружиною поїхав в Газу ще на початку двохтисячних, а після страшного теракту, який вчинив ХАМАС в Ізраїлі в жовтні 2023, та початку масових бомбувань Гази, мій друг з родиною вимушений був тікати з рідного міста.
Їм пощастило – в них у всіх були необхідні документи, їм вдалося потрапити до списків тих, кому дозволено перетнути кордон з Єгиптом, в них знайшлись гроші, щоб виїхати з розбомбленого анклаву, і знайомі, які прийняли їх в себе.
Але багатьом іншим так не пощастило.
Читайте такожПалестинська держава – політична реальність чи декорація для терористів?
Прямо зараз, коли Газа переживає свої найважчі та найстрашніші часи, там залишається кілька десятків громадян України та ще більше сотні людей, чоловіки, дружини та діти яких є українцями. Важливо – це не терористи, не хамасівці, вони заручники війни, яка лютує вже кілька років на дуже невеликому – розміром з Харків – просторі під назвою Сектор Гази.
Ці три з половиною сотні людей – маленький уламок величезної та дружньої української громади Гази. Острівець українства в найнебезпечнішому кутку Близького Сходу. Проте ж вони залишаються цим острівцем проти власної волі. Вони просто не можуть покинути Газу, що палає зараз страшним вогнем.
Це завжди було дуже складно: дві країни, з якими межує Сектор Гази – Єгипет і Ізраїль – з підозрою ставилися до документів, що видавав мешканцям Гази ХАМАС. Реальну можливість хоч на кілька годин залишити Сектор отримували всього кілька тисяч з двох мільйонів місцевих мешканців.
Українців серед них зазвичай не було чи майже не було через те, що палестинська влада – чи то ХАМАС, чи ворожий йому ФАТХ, – завжди всіляко демонстрували свої союзницькі з Кремлем відносини та показово зневажали українців.
Зараз все ще гірше. Люди роками живуть в наметах та повністю залежать від гумдопомоги. Майже всі вони поховали багатьох своїх близьких, та купу разів й самі були за крок від загибелі.
Вони не вимагають від України допомоги грошима, чи безпосередньої участи в їхньої евакуації. Вони готові самі піклуватися про себе. Але ж вже не в Газі.
Читайте такожІз сектору Гази евакуйовано 145 українців, вони їдуть додому – відео і фото ГУР
Час від часу Єгипет відкриває кордон для тих, кого Ізраїль дозволяє випустити з Сектору Гази. В більшості своєї це іноземні громадяни або люди, найближчі родичі яких є іноземними громадянами.
Проте ж для цього потрібна одна маленька формальність – ізраїльтяни мають передати на кордон список людей, яким дозволено перетнути цей кордон. І цього списку від українського посольства досі немає.
Беззаперечно, в України зараз купа інших проблем, головна з яких очевидна: небезпека з боку ідіота-сусіда все ще залишається екзистенціальною, ми досі ще не гарантували собі виживання, хоча очевидно суттєво наблизились до цього.
Але ж колективний національний досвід українців, наше вміння гуртуватися в найгірші та найтемніші часи буквально кричать нам про те, що наші люди навіть в Газі залишаються нашими, тими, кого не можна кидати напризволяще.
Видається, історія існування української громади в Газі – до речі, в минулому однієї з найбільших в анклаві, що нараховувала близько тисячі людей, – добігає кінця. Але ж є різні сценарії того, як ця історія остаточно завершиться.
В кращому разі всі ці люди зможуть виїхати з Гази до Єгипту та врятувати свої життя.
В гіршому… Всі й так розуміють, що станеться в гіршому.
І те, як саме закінчиться ця історія, залежить від кількох аркушів паперу з іменами та прізвищами, які просто треба затвердити відповідальним чиновникам та відправити ізраїльтянам. Іноді рятувати людські життя набагато простіше, ніж здається. Було б бажання.
Редакція LIGA.net отримала неформальними каналами списки громадян України та пов'язаних з ними сімейними відносинами осіб без українського громадянства, які продовжують перебувати в Секторі Гази. Ці списки ми готові передати до МЗС України для проведення всіх необхідних перевірок, передбачених регламентом офіційних дій, та евакуації людей.
Хочете стати колумністом LIGA.net – пишіть нам на пошту. Але спершу, будь ласка, ознайомтесь із нашими вимогами до колонок.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
