Литва готова платити, щоб на постійній основі розмістити у себе американські війська, і вже порушила це питання перед Вашингтоном, оскільки прагне закріпити гарантії безпеки з боку США. Про це заявив прем'єр-міністр балтійської країни Міндаугас Сінкявічюс в інтерв'ю агенції Bloomberg.
Читайте також"Росія вже воює з Заходом". Генерал Годжес попередив про наступний крок Кремля
За його словами, країна "готова оплачувати рахунок" за такий контингент.
"Ми, безперечно, підтримаємо цю ініціативу, якщо вони будуть готові", – вказав посадовець, додавши, що спілкувався з Джоном Коулом, спецпосланцем президента США Дональда Трампа щодо Білорусі (про його нову ймовірну роль стосовно РФ читайте тут).
Сінкявічюс також подякував адміністрації Трампа за відправлення чергової ротації чисельністю "до 1000 військовослужбовців США" до Литви. За словами прем'єра, цей крок дав Литві змогу "почуватися безпечніше" перед обличчям "імперіалістичних мрій" сусідньої Росії. Рішення Штатів щодо ротації поклало край тримісячній невизначеності стосовно військової присутності США у цій країні Балтії.
Глава литовського уряду намагається зміцнити безпеку своєї країни, оскільки російське повномасштабне вторгнення до України дедалі більше зачіпає східний фланг НАТО. Чимало держав стикається з дроновими вторгненнями, а винищувачі Альянсу нещодавно збили російський безпілотник, який увійшов до повітряного простору Литви з боку Білорусі.
Президент країни Гітанас Науседа припускав, що безпілотник, ймовірно, був спрямований на Україну, але його відхилили від курсу українські засоби радіоелектронної боротьби. Водночас він також казав, що безпілотникам можуть навмисно дозволяти збиватися з курсу.
Водночас даний інцидент підкреслив дедалі більшу занепокоєність на східному фланзі Альянсу, де влада звинувачує Росію в численних диверсіях.
Читайте такожЧи нападе Росія на НАТО. Три сценарії нової війни
Такі випадки стають "звичайною справою", оскільки Росія стає "дедалі більш безрозсудною", вказував Науседа.
Водночас прем'єр Литви спростував побоювання стосовно того, що Росія може провести ширшу воєнну операцію у країнах Балтії. Він вказав, що литовські розвідувальні служби "не бачать жодного посилення ризику, але краще перестрахуватися, ніж потім шкодувати".
Щоб підготуватися, Литва збільшила видатки на оборону та закликає союзників підтримувати помітну присутність у регіоні. У 2026-му уряд країни спрямовує на оборону 5,38% ВВП – більше, ніж рекомендований НАТО цільовий показник – й планує зберігати витрати на рівні 5% або більше у наступному році.
Литва також розглядає можливість змінити конституційні обмеження, які забороняють розміщувати на її території ядерну зброю, прагнучи скористатися ядерною парасолькою інших держав-членів НАТО. У вересні Сейм країни у першому читанні підтримав скасування відповідної заборони.
Однак Сінкявічюс застеріг, що цей крок у першу чергу дозволив би перевозити ядерне озброєння союзників через Литву й не був би спрямований на ескалацію.
- Тим часом президент сусідньої Латвії заявив, що його країна може розмістити в себе ядерну зброю, якщо буде рішення НАТО й потреба у цьому.
- Водночас генсек Альянсу Рютте заявив, що не вважає реальною загрозу застосування Росією ядерної зброї проти країн Балтії на тлі російських погроз через Калінінград.
