Завдяки далекобійним українським ударам реальність всередині Росії вже змінилась, однак не варто перебільшувати швидкість політичного ефекту від цього. Про це для тексту LIGA.net розповів Віктор Ягун, генерал-майор запасу СБУ, заступник глави спецслужби у 2014-2015 роках і директор Агентства з реформування сектору безпеки, експерт із питань національної безпеки.
Читайте такожЩо дала 40-денна операція СБУ і чому Кремль все ще не пішов на мир
"Черги за бензином, обмеження продажу пального, закриття аеропортів, перебої з логістикою та регулярні повітряні тривоги означають, що війна поступово переходить із телевізійного простору в побут. На початку липня російські нафтопереробні заводи уже не могли забезпечити повний сезонний попит на бензин, а влада залучала додаткові сили для підтримання порядку біля окремих АЗС", – вказав Ягун.
Водночас він зауважив, що авторитарне суспільство не працює так, що дефіцит бензину сам по собі спричиняє масові протести або змушує владу змінити політику.
У Кремля є пропаганда, репресивний апарат, резерви, а також "можливість перекладати збитки між регіонами й галузями", вказав генерал-майор запасу СБУ.
"У короткостроковій перспективі удари можуть навіть спричиняти ефект згуртування частини населення навколо влади та посилювати агресивну риторику", – додав він.
Відтак, вважає Ягун, головною цільовою аудиторією кампанії українських далекобійних ударів є не лише пересічні росіяни – натомість значно важливішими у цьому є військово-політичне керівництво Росії, власники підприємств, енергетичні корпорації, регіональні еліти та силові структури.
Саме ці частини населення "бачать реальну ціну війни" у втраті виробництва, експортних доходів, страхових можливостей, транспортних маршрутів та дорогого обладнання, пояснив експерт.
"Для режиму небезпечна не одна велика пожежа. Небезпечною є втрата передбачуваності. Якщо керівник підприємства не знає, чи зможе завод працювати наступного тижня, якщо регіон не впевнений у постачанні пального, а військові змушені обирати, який об’єкт прикривати ППО, це поступово руйнує керованість системи", – наголосив він.
Читайте такожКрим без бензину. Чи справді Україна зможе ізолювати півострів
У випадку продовження далекобійної кампанії, можна буде очікувати скорочення обсягів перероблення нафти, зростання вартості ремонтів об'єктів, збільшення імпорту пального, зменшення доходу від експорту, а також ускладнення забезпечення російської армії й зростання навантаження на бюджет країни-агресора, вважає Ягун.
"Але говорити, що самі ці удари вже здатні спричинити кризу режиму або негайно змусити Путіна припинити війну, було б передчасно. Навіть Reuters зазначав, що на цьому етапі немає доказів, що кампанія змусила Кремль змінити стратегічний курс. Навпаки, окремі джерела в Москві стверджували, що удари поки посилюють рішучість продовжувати бойові дії", – зауважив генерал-майор запасу СБУ.
Він вказав: ефект від далекобійних ударів є накопичувальним, Україна не має чекати "миттєвого політичного обвалу" у Росії, а натомість завдання – зробити так, щоб "кожен наступний місяць війни ставав для російської системи дорожчим, складнішим і менш передбачуваним".
- 4 серпня завершилась 40-денна операція СБУ, під час якої захисникам вдалося уразити більш ніж 100 стратегічних цілей у тилу агресора. Проте Москва, як і раніше, не демонструє готовності припинити війну. LIGA.net розбиралася, що вже змінили ці удари, чого поки не вистачає для примусу Кремля до миру і яких сценаріїв очікувати далі.
