Боротьба за дім: що робити з нерухомістю, яка залишилась в окупації
Для кожного рідний дім — це не просто стіни. Це місце, де зосереджене відчуття безпеки, спогади, любов і зв’язок із корінням. Дім — це простір, який або зустрів нас з перших днів життя, або став нашим притулком через роки важкої праці. Та з початком повномасштабної війни мільйони українців були змушені покинути свої домівки.
За даними Міжнародної організації з міграції, понад 14,6 мільйона громадян України втратили дах над головою, рятуючись від війни. Це майже 40% усього населення країни. Частина з них втратили житло назавжди — будинки зруйновані обстрілами, або ж залишились у тимчасовій окупації.
Для таких українців ситуація особливо болюча, адже часто немає навіть змоги дізнатися, що зараз відбувається у їхньому помешканні. Там можуть залишитися лише руїни. А можливо, житло вже зайняли окупанти, які зняли зі стін родинні фото і влаштувались як у своєму.
Програма єВідновлення покликана допомогти тим, хто втратив житло через війну, але вона не охоплює випадки, коли будинок залишається на тимчасово окупованій території. Власники таких об’єктів не мають доступу до житла, не можуть оцінити його стан і не мають правових механізмів отримання компенсації. Доки триває окупація — неможливо навіть провести комісійне обстеження, обов’язкове для участі у програмі.
Читайте також: Ухилення від мобілізації в Україні: яке покарання та чи можна його уникнути
Що робити у такому випадку? Видання «Вікна» звернулося до юриста приватного адвокатського об’єднання Сергія Ланкіна, аби з’ясувати, які кроки можуть зробити українці, чиї домівки залишаються в окупації.
Чи можна передати або продати житло в окупації?
За словами юриста, наразі не існує прямої заборони на передачу нерухомості у власність іншій особі — зокрема, шляхом продажу або дарування. Однак на практиці укладання таких договорів є майже неможливим. Нотаріуси або державні реєстратори навряд чи погодяться посвідчувати угоди щодо майна, фізичний стан якого неможливо перевірити.
Крім того, кожен окремий випадок має розглядатися індивідуально. Важливо, аби житло було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав, мало актуальний технічний паспорт та не було обтяжене іншими правами чи арештами. Остаточне рішення щодо реєстрації угоди ухвалює держреєстратор, який бере на себе всі ризики.
Водночас, за українським законодавством, будь-які угоди, укладені на тимчасово окупованих територіях не за українськими законами, вважаються нікчемними. Більше того, продаж майна громадянам РФ або іншим особам, що діють в інтересах держави-агресора, може бути розцінений як колабораційна діяльність. Це не лише позбавляє права на компенсацію, а й може спричинити кримінальну відповідальність.
Компенсація за зруйноване житло: що з новобудовами на його місці?
Міжнародне гуманітарне право, зокрема Женевська конвенція, прямо забороняє знищення приватного майна на окупованих територіях, якщо це не є абсолютною необхідністю для військових дій. Стаття 53 цієї конвенції визначає знищення цивільного житла як воєнний злочин. Відповідальність за це передбачена Кримінальним кодексом України та Римським статутом Міжнародного кримінального суду.
Якщо на місці зруйнованого будинку було зведено нову будівлю, то попри це, власник має право на компенсацію. Головна умова — наявність правовстановлюючих документів, зареєстрованих у державному реєстрі.
Читайте також: "Безхазяйне" — значить російське: як окупанти оформлюють маріупольське житло на себе, деталі скандальної схеми
Які дії може зробити власник житла в окупації?
Сергій Ланкін підкреслює: більшість дій для отримання компенсації можливо виконати лише після деокупації. Але вже зараз важливо підготуватися:
- зібрати фото та відео докази руйнувань (якщо це можливо);
- відновити документи на нерухомість, внести їх до Державного реєстру прав на майно;
- зберігати будь-яку інформацію з відкритих джерел про стан житла.
Без реєстрації майна в реєстрі права на компенсацію не буде.
Якщо житлом заволоділи громадяни РФ
Згідно з Женевською конвенцією, навіть в умовах окупації на українських територіях продовжує діяти українське законодавство. Жодне заволодіння майном громадян України росіянами не має юридичної сили. Усі такі об’єкти підлягають поверненню власникам після деокупації.
На жаль, навіть якщо на місці зруйнованої оселі побудовано новий будинок, механізму передання такого житла попереднім власникам поки що не існує. Це питання має бути врегульовано після повернення контролю над територією.
Юрист наголошує: основна порада — підготувати документи заздалегідь. Важливо не втратити зв’язок зі своєю власністю навіть у найтяжчі часи. Адже відновлення справедливості — справа часу. І той, хто зможе довести своє право, має шанс отримати компенсацію або повернути дім.
ФОТО: з відкритих джерел
