Нові обмеження Європейського Союзу на імпорт сталі можуть знищити українську сталеливарну промисловість і завдати серйозного удару по бюджету країни, яка продовжує оборонятися від Росії.
Про це заявив генеральний директор найбільшого сталеливарного підприємства України “Метінвест” Юрій Риженков, передає видання The Guardian.
За його словами, нова система квот ЄС, яка має набути чинності 1 липня, може “погубити українську сталеливарну промисловість”.
Євросоюз запровадив протекціоністські заходи через тривалий глобальний надлишок сталі, спричинений Китаєм. У межах нових правил ЄС удвічі скоротив квоти на безмитне ввезення сталі до блоку, а також подвоїв мито — до 50% — на весь імпорт понад квоту для кожної країни.
Це рішення викликало занепокоєння серед торговельних партнерів ЄС, які намагаються домовитися про достатню частку квоти для власних металургійних підприємств. Серед них і Велика Британія, де галузь попередила про “екзистенційну загрозу”, якщо не отримає достатнього доступу до свого найбільшого експортного ринку.
Для України економічна загроза з боку військового союзника ускладнюється війною. Через бойові дії країна втратила частину колишніх альтернативних ринків, а українські металургійні підприємства були змушені тісніше інтегруватися з Європою. Водночас із початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року вони несуть додаткові витрати через постійні російські атаки на інфраструктуру.
«На нашу думку, це несправедливий підхід», — сказав Риженков.
За його словами, Україна не становить суттєвої загрози для сталеливарної промисловості ЄС, оскільки її обсяги недостатньо великі.
«Знищення однієї з працюючих галузей промисловості видається нерозумним. Ми не бачимо жодної поблажливості щодо України», — заявив він.
Українські виробники сталі стверджують, що квоти також можуть зашкодити воєнним зусиллям, адже позбавлять державний бюджет податкових надходжень, еквівалентних сотням мільйонів фунтів стерлінгів. “Метінвест”, який належить мільярдеру Рінату Ахметову, вважається найбільшим приватним платником податків в Україні.
Нові квоти діятимуть на додачу до зборів, які застосовуються до імпорту в ЄС у межах механізму вуглецевого коригування на кордоні. Цей механізм має на меті обмежити імпорт сталі, виробленої за допомогою більш забруднювальних доменних технологій.
Риженков заявив, що через війну “Метінвест” не може інвестувати мільярди євро, необхідні для модернізації двох своїх заводів і переходу на чистіші електродугові печі. За його словами, компанія планувала зробити це ще до повномасштабного вторгнення Росії.
Два сталеливарні заводи “Метінвесту”, розташовані поблизу Запоріжжя та Кам’янського, нині працюють приблизно на три чверті та дві третини потужності відповідно.
Компанія також регулярно стикається з пошкодженням залізничних колій, якими перевозить свою продукцію, а також із перебоями електропостачання після багаторічних атак Росії на українську енергосистему. Щоб швидше відновлювати роботу після відключень електроенергії, “Метінвест” встановив власні генератори.
Через бойові дії компанія втратила кілька важливих активів. На початку повномасштабної війни російські й українські війська вели запеклі бої за Маріупольський металургійний комбінат, який був повністю зруйнований.
Протягом останнього року “Метінвест” також змушений працювати без своєї шахти з видобутку коксівного вугілля в Покровську, який нині є зоною бойових дій.
