Як Україна «бомбила Донбас». Факти та цифри, — ВІДЕО

55

«Україна 8 років бомбила Донбас», — цю фразу ви можете почути з кожної російської праски. На будь-яку спробу пояснити росіянам, що нападати на інші країни неможна, вбивати громадян іншої країні – неможна, вони відповідають знову і знову: «Аааа, а вам можна бомбити Донбас?»

Але хто насправді кого бомбив? Хто не витримував жодного перемир’я – шкільного, зернового, новорічного, пасхального?

Відповідь на це питання, як не дивно, зараз можна знайти у вільному доступі в окупованому Маріуполі.

4 грудня у вкраденому приміщенні Приазовського державного університету відбулося відкриття планшетної виставки «За мир без нацизму».

Цю виставку підготували так зване «міністерство культури ДНР» та Донецький краєзнавчий музей. І відчувається, що найкращі кадри давно залишили окуповані території, бо люди, які там залишились, або не мають розуму, або ця виставка, яку вони підготували – навмисна провокація проти Російської федерації.

На інформаційних планшетах колаборанти намагаються пов’язати німецький нацизм із українцями. Завершує цей апофеоз пропаганди плакат, на якому позначена кількість жертв так би мовити «українського нацизму» у Донецьку по роках, починаючи з 2014 року. І ось що ми побачили.

2014 рік – початок російської агресій в Україні. Коли «шахтарі» спустилися в шахти, познаходили у забоях танки, автомати, міномети різних калібрів. Україна розгорнула оборону від збройної агресії. Кількість жертв – мирного населення Донецька – загинули 2548 осіб.

2015 рік – гаряча фаза протистояння триває, кількість загиблих – 1395 осіб.

2016 рік – інтенсивність боїв спадає, кількість загиблих – 348 осіб.

2017 рік – заморожування конфлікту, кількість жертв 278 осіб.

2018 рік – заморожування конфлікту, кількість жертв 158 осіб.

2019 рік – заморожування конфлікту, кількість жертв 166 осіб.

2020 рік – заморожування конфлікту, кількість жертв 44 особи.

2021 рік – заморожування конфлікту, кількість жертв 77 осіб.

На плакаті нічого не сказано про 2022 рік. Бо якщо туди додати цей рядок, то стане зрозуміло, наскільки безумним, жорстоким та неймовірно жахливим є те, що робить Росія в Україні.

2022 рік – біля 100 тисяч загиблих в одному тільки Маріуполі і близько 10 тисяч загиблих – у Волновасі. Не за рік – за два місяці!

І це тільки 2 міста. А ще є Сартана, Бахмут, Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Пєски, Покровськ, Краматорськ.

Близько 200 тисяч вбитих людей на Донеччині! До того, як Росія прийшла «захищати Донбас», там гинуло виключно у прифронтових селах від 40 до 77 людей, а коли прийшли «освободители» – близько 200 тисяч!

Більше того, дуже часто протягом 8 років холодної фази війни мешканці Донецька страждали від рук самих окупантів. Пригадаємо обстріл тролейбуса на Боссе у січні 2015 року. Обстріл був здійснений із мінометів з дальністю пострілу 3 км. Звісно, російські пропагандисти кричали про укронацистів. Але всім було зрозуміло, що міномет із дальністю 3 км ніяким чином не може дістатися Донецька з українських позицій.

З часом по мережі прокотилась хвиля зізнань, де бойовики, російські найманці зізнаються, що обстріл тролейбуса на Босе здійснили вони самі, бо посварились дві донецькі банди.

Тож виходить, що і ті люди, які гинули протягом 8 років до початку повномасштабного вторгнення, і люди, які гинуть зараз – жертви країни, яка називає себе Російською федерацією. Росія вбивала українців руками найманців, Росія вбиває українців безпосередньо руками своїх громадян. Нічого не змінилось за останні 9 років.

Єдине, що змінилось за останні два роки, це кількість жертв, яких Російська федерація тепер вирішила не помічати зовсім, як це відбувається в окупованому Маріуполі.

ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629

НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629

ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук — Маріуполь Місто-герой

ДИВІТЬСЯ нас на YouTube

Джерело: 0629.com.ua

Предыдущая статья«Зробили фотосет і втомилися» — у Маріуполі псевдовлада не може впоратися з ожеледицею
Следующая статьяЗеленський очікує, що ухвалення Радою євроінтеграційних законів буде оцінено лідерами Євросоюзу