Вони захищали Маріуполь в теробороні, а тепер потрапили під ракетний обстріл у Дніпрі

Русана Бабкіна у відчаї. Вона нічого не знає про долю сестри, бабусі та мами. Всі вони мешкали в тому будинку на ЖК "Перемоги" в Дніпрі, в який влучила російська ракета. Батьки Русани записались в лави тероборони в Маріуполі в лютому 2022 року. Обидва потрапили у полон у травні, коли отримали наказ скласти зброю. Мати Русани звільнили з полону у жовтні, і вона поїхала до Дніпра… Русана Бабкіна потребує допомоги і просить поширити історію своєї родини. "Моя мама, сестра та бабуся були в тому самому під'їзді дому на Набережній Перемоги в який сьогодні влучила російська ракета. В кожного з нас своя історія цієї війни. Напевно, настав час поділитись сухою частиною моєї. Останній раз 14.01.2023 р. я говорила з мамою телефоном о 15:07 2хв. 5 секунд. "У нас все тихо, наче, відпочивай". Вихідний день, субота, мама мала бути на службі, ЗСУ, але залишилась вдома через ОРЗ, сестра наводила лад в черговій орендованій квартирі, бабуся на кухні тільки закінчила смажити чебуреки… Я в Одесі, бо ще маємо і тут трохи справи. Більше зв'язку немає. Мої батьки, і Мама, і Тато, 24.02.2022 р. невагаючись пішли захищати свій Дім в лави ЗСУ, ТрО м. Маріуполя. 17.05.2022 р. обоє вийшли з "Азовсталі", за наказом, в полон, склавши зброю. Мама звільнена з полону 17.10.2022 р. в рамках чергового обміну, "жіночого обміну". Батько досі в полоні. Сестра 05.03.2022 р., стоячи, в плацкартному вагоні потяга Харків — Дніпро, втрачаючи свідомість через втому, виїхала з Харкова, бо на Олексіївці залишатися більше було неможливо, з гуртожитка "попросили виїхати". Я з бабусею, на чудом вцілілій автівці  20.03.2022 р. з 1 цілим склом виїхала через Нову Ялту до Дніпра, де 21.03.2022 р. зустрілась, нарешті, з сестрою. Ще багато чого можна писати. Не збиралась, відмовлялась, не дозволяла собі, але настав час, коли вимушена просити підтримки: https://send.monobank.ua/jar/CAbHvcMnR 5375411202721143 4441114414377265 UA22 3348 5100 0002 6209 4060 3138 3 Бо просто не знаю, що ще можу зробити зараз, поки чекаю на якісь новини про своїх з Дніпра. Або просто поширте. Я хочу, щоб це знали. З ненавистю до руських які жили колись, живуть зараз та ненароджених". Станом на ранок Росана все ще нічого не знала про долю своїх рідних. ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629 НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629 ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой ДИВІТЬСЯ нас на YouTube Джерело: 0629.com.ua