Владислав родом із Маріуполя, там і служив. Працював зі службовим собакою у кінологічній службі. Після 24 лютого став на захист України. Під час одного із завдань він змушений був залишити Джекі на "Азовсталі" з чотирилапими побратимами. За півроку розлуки вони зустрілися. Нині разом служать у Харківській області.
Діставшись Запоріжжя, хлопець зв'язався з товаришами на «Азовсталі» — дізнатися, що з його собакою. "Я дізнався, що до того місця, де вони були, прилетіло щось дуже важке — майже всі наші собаки загинули. Але в мене була маленька частинка надії, сказали, що труп мого собаки знайти не можуть», – розповідає Владислав. Довгий час він думав, що собаки немає, але за кілька місяців його сім'ї зателефонували сусіди і сказали, що він знайшовся. Виявилося, що Джекі сама прийшла додому, залізла в ліжко Владислава і чекала на нього там. «Я намагався змиритися з думкою, що собака вже загинув. Вижити за тих умов було нереальним. Якось мені дзвонить мама. Вся в сльозах каже, що Джекі жива. Просто не міг повірити, оскільки відстань між "Азовсталлю" та нашим будинком — близько 15 кілометрів. З Джекі цей шлях ми не відпрацьовували, а вона сама дісталася додому. Для мене це залишається загадкою», — каже нацгвардієць. Вивезти Джекі на підконтрольну Україні територію допомогли волонтери. Робили це протягом чотирьох місяців. «Коли я відкрив клітку, вона не витримала і почала скиглити. Звісно, вона мене одразу впізнала», — ділиться Владислав. Наразі Джекі та Влад несуть службу в Харківській області у лавах нацгвардійців. Чотирьохлапа може знаходити людей, боєприпаси, тому її робота вкрай необхідна на звільнених територіях області.
