Що думають маріупольці про долю «путінських новобудов». Опитування

Російські загарбники побудували вже два житлових мікрорайони в Маріуполі – на вул. Купріна і на Черьомушках. Будують великий окремий будинок на вулиці Сонячній, на місті демонтованого будинку. Також ведеться будівництво в Кальміуському районі і на проспекті Миру. Будинки, які вони встигли ввести в експлуатацію, досі стоять напівпорожніми. Лише близько 200 родин отримали ключи від тих квартир загалом – причому, без права власності. Бо ні продати, ні подарувати, ні передати дітям – нічого з цього маріупольці не можуть. Це не їхнє житло. Крім того, воно неякісне. Фундаменти зводились лише за місяць, не було часу витримувати технології. Будівельні матеріали – дешеві.  Росіяни кажуть, що строк експлуатації цих будинків – 50 років. Але у українських будівельників, з якими ми поспілкувались, є великі сумніви і в цих термінах. Тож що робити з цими новобудовами, коли українська влада повернеться в Маріуполь?  Свою думку з цього питання ми виказали тут. Але зібрали і ваші думки, маріупольці. Збирали коментарі в соціальних мережах, ставили прямі запитання. І ось які відповіді отримали. Читайте!  Євген Ануфрієв В центрі Лівого, на площі був пам'ятник "Кедьі Ильича". Половина ніг від бувшого до того Членіна (мається на увазі пам’ятник Леніну — ред). Стояв цей Членін прямісінько по центру на початку алеї, напроти "Азовстальского глобусу" на підставці. В мене була біла «п'ятірка» та парашутна стропа. Однією туманною ніччю восени 2013-го я під'їхав та зачепив той пам’ятник. Але тягнути не став. Відчепив та уїхав. Було трохи лячно, але головне та вирішально було не це. То було б не правильно. Бо всі люди мали приймати у тому участь. Чи хіба робити це вдень, що б не виглядало не чесно. У 2014 хтось таки зробив це вночі, але залишились ніжки на постаменті. Вслід за цим, влада повісила сором'язливу табличку про "реконструкцію", а потім також тихесенько знесла залишки. Це все я до чого пригадав… Фізичний демонтаж цих «путінок», хоча б початковий етап, має стати частиною публічною подією. Може навіть в рамках якогось фестивалю, з вивозом на кордон для укріплення захисних споруд. Щось таке, але максимально публічне та за участю людей. Це шанс змити пляму мародерки (не харчів), іще пригадайте як люди просто розібрали Пошту №2 у центрі де потім "випадково" виросло Савчуковскье капище. (Саме на цьому капищі, умовно, була принесена жертва маріпольського суспільства, і це окрема об'ємна історія). Його треба те ж знести. І це набагато важливіша та складна справа, ніж очевидні "путінки". Іван Станіславський На мою особисту думку, якщо ці будинки здатні виконувати свою функцію, то вони мають право на існування. Бо дефіцит житла є і буде. Проте на цей аргумент один з професійних будівників сказав, що умови, в яких вони зводились, суперечать поняттю "якісне житло" з точки зору відповідності технології. Тобто це такі "потьомкінські селища", з якими в майбутньому буде дуже багато проблем. Якщо це правда, то сенсу лишати їх нема. Коротше, мені здається що тут повинна вирішувати громада, виходячи з умов які будуть на момент звільнення міста. Анонімний коментар Оставить эти новостройки для заселения туда строительных бригад, которые будут заниматься после военным восстановлением Мариуполя! А потом уже снести. Світлана Коптєва Треба ламати все, що має відношення до росії, зроблено її грошима чи руками її громадян. Мене бісить, коли я думаю, що мені доведеться повертатись в Маріуполь і кожного дня бачити цю «історію відновлення» від росіян. Я розумію, що житла буде не вистачати. Але я краще певний час буду жити по знайомих, але не заселюсь в ті стіни. Вони прокляті так само, як і росіяни – до сьомого коліна. Не буде в тих будинках ні для кого щастя. Така моя думка. Олег К. Снести эту мерзость всю под ноль. Даже кирпичи вывезти на кордон и вывалить на капацскую сторону. Мариуполь был, есть и будет Украиной Олена Золотарьова Зараз сприймаю ці новобудови російські як початок репарацій. Після звільнення треба провести експертизу, чи всіх будівельних норм дотримано і, якщо це доміки Наф-нафа, знести. Якщо будівлі нормальні, то відвести їх під соціальне житло для наших військових, приміщення для патріотичних організацій на кшталт Пласту, військові ППД або зробити там музеї війни. Але судячи з того, що фундаменту там не закладалось і все будувалось нашвидкуруч, то знесення неминуче. Ольга Матвієнко Знищити, щоб і духу їхнього не було, як повернеться Україна. Алекс Захаров Ну так-то да — сносить нужно. Даже "отремонтированные" сносить нужно. Я тут показывал эстонскому строителю видосы ваши, там и мой дом попадал. Ну он сказал — все сносить, даже если +/- целое — трубы там советские внутри, а в городе будет на 80% точно все новое. Значит, трубы эти оставлять нельзя,  и дешевле просто снести, чем менять в полуруинах. Іван Романенко Лично я в Мариуполь уже не вернусь. Но мне бы хотелось, чтобы город отстраивался по единому плану. Чтобы была какая-то общая концепция, которой бы подчинялось каждое здание в Мариуполе. Новом Мариуполе. Российское натыканное куда попало – точно не может быть частью этой концепции. Это оккупантская архитектура.  Хотя, конечно, с практической точки зрения, пока не построили новое, можно и эти дома оставить. А потом, когда будет куда заселять людей, нужно будет демонтировать. От россии не должно остаться и следа. Только мемориалы в память о той трагедии, которую она принесла в мой город. ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629 НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629 ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой ДИВІТЬСЯ нас на YouTube Джерело: 0629.com.ua