Пам’яті Богача

Василь Богач загинув в "Азовсталі" 8 травня 2022 року, але офіційно його смерть підтвердили лише декілька днів тому. Ми були з Василем колегами, тому що він був не просто співробітником Служби безпеки України. Він був письменником. Не типова комбінація, погодьтеся. Але насправді Богач і був дуже нетиповою людиною.  Ми познайомились з ним в 2016-му, після виходу документальної  книги Івана Богдана (творчий псевдоним)  "Маріуполь 2014".  На той час ми з колегами в 0629 вже випустили власну книгу про події 2014 року, "Маріуполь. Останній форпост". Василь прийшов в редакцію 0629 взяти автограф нашої книги і подарувати свою. Ми мали з Василем багато суперечок через трактовку деяких фактів. Наприклад, Богач вважав терориста Чечена "людиною честі", а колаборанта Валерія Онацького — "порядним чоловіком". Ми сперечались і про те, як проходили вибори в окупованому бандами "ДНР" Маріуполі. Бо в 2015-му не було довіри до СБУ тому спецоперацію з доставки виборчих бюлетенів проводили без участі спецслужб, і через це Василь був не в курсі, а тому категорично заперечував той факт, що бюлетені в місто були доставлені в залізничних вагонах на територію "Азовсталі".   І ось  ми сварились, сперечались і доводили один одному свою правоту. Проте, попри суперечки, була річ, яка нас об'єднувала,  — це любов до України. 24 лютого 2022 року, початок повномасштабного наступу росії на Україну, показав, чого кожен з нас був дійсно вартий. Василь Богач один з небагатьох співробітників СБУ, хто залишився в місті і став на захист України. І "Азовсталь", через яку ми сперечались колись, стала для нього останнім прихистком. Василь Богач  народився 16 серпня 1979 року  у м. Волноваха. Був начальником сектору захисту національної державності головного відділу УСБУ в м. Маріуполь Донецької обл. у званні підполковник. В 2014-2015 роках приймав участь в АТО, позивний "Домаха". Колишній радник заступника міністра оборони України Василь Будик пише про нього так: «Познайомили нас з Василем влітку 14-го після того, як я в складі батальйону «Азов» штурмував Маріуполь. Відразу якось зійшлися і в спілкуванні, і в службі. Тоді, Маріупольську управу СБУ роззброїли, ну типу «ненадійні». Тому ми групою допомагали Василю з його хлопцями зачищати Марік від всякої проросійської наволочі. Василь тоді ще був в званні майора. Він з перших днів стояв на захисті цілісності і незалежності України. І сам відкрито казав, що поруч з ним до 80% зрадників, серед співробітників СБУ в Донецькій області. Коли мою групу арештували, Вася був один з небагатьох співробітників СБУ, хто не відмовився і не відвернувся від нас. Він пішов до керівника Донецького Управління СБУ, генерала К., і підписав позитивну характеристику в карну справу. Що дійсно мої дії і дії моєї групи завжди були направлені на захист цілісності і незалежності України. Цей лист зіграв дуже велику роль в нашій сфабрикованій карній справі. Далі я вже приїжджав до нього додому. Його родина стала мені друзями. Дружина Альона і два сини: Іван і Богдан. На кухні в них була чарівна стіна. На ній друзі, хто приїжджав до них в гості, брали пензлик і фарбу, і на згадку малювали щось. У 2015 році військова прокуратура і ВСП намагалися сфабрикувати карну справу проти майора Богача. На 3 тижні його саджали в Бахмутське СІЗО, де він познайомився ще з арештованими добровольцями. Після виходу звідти, після розмов з хлопцями Василь під псевдо Іван Богдан написав книгу «Патріотов'язні». Звісно, карна справа розбилася в пил, і Василь повернувся до повноцінного виконання службових обов'язків. Отримав звання підполковника". Коли росія почала свій повномасштабний наступ, лише троє співробітників СБУ залишились в Маріуполі. Серед них був і Василь Богач. Ми слідкували за подіями в заблокованому місті в тому числі і по його дописах у Фейсбуці. 25 лютого. "Маріуполь готовий зустріти ворога… Респект усім!.." 2 березня. "Весь день арта по Східному + Лівий. Багато пошкоджений цивільних будинків… Люди лютують. Рвати ворога будемо руками". 4 березня. "Підкралися до Маріуполя. Ми їх геть заждалися…" 5 березня. "Люд в чергах по воду. "Зеркальний" роздає безкоштовно продуктові набори. Водоканал роздає воду… Стріляють по лікарнях артою". 5 березня. "З евакуацією мирних мешканців Маріуполя кинули росіяки. Заявили про режим тиші і накрили артою місто. Найбільше постраждав Лівий". 11 березня. Російська авіація цілеспрямовано бомбить офіс Київстару. Їм не подобається, що весь світ знає про їхні злочини. Останній допис Василь Богач зробив в день своєї загибелі 8 травня. Він звернувся подумки до свого діда, ветерана Другої світової війни. "Це мій дідусь — ветеран ІІ Світової війни. Дійшов до Будапешту, потім Далекий Схід з Японією. Мав поранення. Отруєний. Після війни підняв відсталий колгосп в с.Дмитрівка (Волноваський р-н) до трійки передових. І чи міг він уявити, що через 69 років на його землі знову почнуть розриватися снаряди!?! Ще через 8 років, повз його будинку, їздитимуть танками сини, онуки та правнуки колишніх однополчан, з якими жив у одному окопі, зі словами "можем павтаріть" і нациськими маркуваннями на техниці Z, V, O!?! Чи міг він знати, що його старший син, який мешкає у Сибіру, у 2014-му сміятиметься у телефон, кажучи: "Какая война? Какіє гради?". А потім жодного разу не приїхав до своєї матері, навіть на поховання, бо… "у вас война(((". Чи міг він знати, що його два онуки вдало відкосять від служби в армії рф (бо страшно, могли у Чечню відправити), а на їх податки, їх же співвітчизники, стиратимуть з землі їх історичну Батьківщину з мирними мешканцями та дітьми!?! Але він пишався б, що його один онук став на захист України та нашого народу, будучи вірним присязі, а племінник (майор запасу) відразу записався до сил ТрО (Запоріжжя).  А може й добре, що усього цього він не знав, не бачив. З Днем Пам'яті та примирення! Я пам'ятаю, діду! Перемога, яку ти здобув у 1945-му, і цього разу буде за нами!!!" Коли Василь Богач писав ці рядки, він лежав поранений в військовому шпиталі в одному з бункерів "Азовсталі". 8 травня росіяни скинули авіабомбу ФАБ на військовий шпиталь.  Підполковник Василь Володимирович Богач загинув там. У нього залишилося двоє неповнолітніх синів, дружина і мати.. Джерело: 0629.com.ua