Росія скоротила термін так званої “реєстрації” нерухомості на тимчасово окупованих територіях до 1 липня 2026 року. Через це під загрозою опинилися квартири та будинки українців, які виїхали з окупації або відмовляються отримувати російський паспорт.
Деталі розповідають фахівці "Донбас SOS".
Йдеться про майно, яке окупаційна влада може оголосити “безхазяйним”, внести до так званого “муніципального фонду” та передати іншим особам. Раніше крайній строк “реєстрації” був визначений до 1 січня 2028 року, однак тепер РФ суттєво прискорює механізм фактичного відчуження житла українців на ТОТ.
Водночас українцям нагадують: будь-які рішення окупаційної влади щодо нерухомості не мають юридичної сили. За українським законодавством право власності залишається за власником, навіть якщо житло незаконно “націоналізували” або заселили іншими людьми.
Також не рекомендується їхати на окуповані території, щоб “врятувати” майно. Такі поїздки можуть становити серйозну загрозу для життя і свободи, а сама присутність власника не гарантує захисту від дій окупантів.
Що робити, якщо житло на ТОТ хочуть “націоналізувати”
Правозахисники радять насамперед фіксувати все, що відбувається з нерухомістю. Варто зберігати дати оголошень окупаційної влади, скриншоти з місцевих чатів, інформацію про опечатування квартири чи будинку, появу “нових мешканців” або включення адреси до незаконних реєстрів.
Також потрібно переконатися, що у власника є документи на житло. Це можуть бути договір купівлі-продажу, дарування, свідоцтво про право власності, свідоцтво про спадщину, рішення суду або інші правовстановлюючі документи. Бажано зробити електронні копії всіх документів на випадок втрати оригіналів.
Окремо варто перевірити, чи є дані про нерухомість у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Інформаційну довідку можна замовити онлайн через портал “Дія” або офлайн у ЦНАПі. Якщо відомостей у реєстрі немає, їх потрібно внести, адже це може бути важливим для майбутньої компенсації.
Куди звертатися
У разі незаконного вилучення житла потрібно подати заяву до Національної поліції. Такі дії окупаційної влади можуть кваліфікуватися за статтею 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни.
До заяви слід додати всі наявні докази: документи на житло, фото, скриншоти, повідомлення з чатів, свідчення сусідів або інші матеріали. Важливо отримати номер кримінального провадження в ЄРДР.
Після звернення до поліції можна направити лист Уповноваженому Верховної Ради з прав людини з проханням сприяти фіксації воєнного злочину та використати ці дані для міжнародного документування порушень РФ. У зверненні потрібно коротко описати обставини, вказати дату подання заяви до поліції та номер провадження.
Також власники можуть подати заяву до Міжнародного реєстру збитків. Для таких випадків передбачена категорія А.3.6 — “Втрата доступу та контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях”. Подати заяву можна через портал “Дія”.
Які докази можуть знадобитися
Доказами можуть бути оголошення окупаційної влади про необхідність “підтвердити” право власності, незаконні рішення чи розпорядження про взяття майна на облік як “безхазяйного”, реєстри такого майна, фото опечатаних дверей, скриншоти з будинкових чатів, свідчення сусідів або відповіді окупаційних органів.
Водночас важливо пам’ятати про безпеку людей, які залишаються в окупації. Якщо прохання зробити фото, скриншот або передати інформацію може наразити їх на небезпеку, від такого збору доказів краще утриматися.
