Гірничо-металургійний комплекс залишається одним із найважливіших секторів економіки України: у 2024 році він забезпечив 7% ВВП та 15% експорту товарів
Водночас галузь переживає глибоку кризу через війну та низку системних проблем, серед яких аналітики GMK Center виділяють кадрову нестачу, зростання логістичних витрат і неконкурентоспроможність на європейському ринку через російський метал.
"Від 15% до 20% працівників металургійної промисловості мобілізували. Багато людей бояться працювати у великих компаніях, оскільки це збільшує ризик мобілізації, а зміни до законів часто спричиняють хвилі звільнень працівників", – пояснюють експерти GMK.
Компанії намагаються залучати жінок, ветеранів і людей старшого віку, однак, за словами аналітиків, "цього недостатньо". Нестача персоналу вже сьогодні гальмує відновлення виробництва, а в перспективі "може обмежити і майбутнє зростання економіки України".
Окрему загрозу становить неконкурентна позиція українських експортерів на тлі продовження постачання металопродукції з РФ.
Читайте також: Захищаючи своє: як "Метінвест" з нуля опанував модернізацію бронетехніки
"Попри всі санкції, ЄС продовжує купувати російську металургійну продукцію", – йдеться в дослідженні.
Тільки у січні–лютому 2025 року Євросоюз імпортував 1,35 млн т російської сировини на €535,2 млн.
Погіршують ситуацію й внутрішні витрати.
"Поточні ставки фрахту щонайменше вдвічі вищі, ніж до війни. Україна відкрила морський експортний коридор, але всі порти функціонують не в повному обсязі, а судноплавство не повністю безпечне на тлі воєнних ризиків", – констатують у Центрі.
Крім того, "Укрзалізниця" планує підвищити тарифи на перевезення вантажів для ГМК ще на 35–40%.
Ще одне критичне питання — вуглецевий прикордонний податок ЄС (CBAM), який уже найближчими роками може завдати суттєвих втрат.
"Через його запровадження Україна до 2030 року може щорічно втрачати $1,6 млрд від експорту сталі", – попереджають фахівці.
Попри труднощі, у галузі зберігається стратегічний потенціал. Україна може стати основним постачальником сировини для "зеленої" металургії, зокрема залізної руди для виробництва DRI (заліза прямого відновлення). Але для реалізації вже анонсованих проєктів потрібно $11 млрд капітальних інвестицій.
"Ці проєкти будуть реалізовуватися лише за умови, що українські компанії отримають доступ до європейських інструментів "зеленого" фінансування", – зазначають експерти.
Минулого року ГМК забезпечив 15,2% експортних надходжень ($6,4 млрд) і 18,3% капітальних інвестицій у промисловість. Найбільші компанії галузі — "Метінвест", "АрселорМіттал Кривий Ріг", "Інтерпайп", DCH Steel, Ferrexpo — сплатили майже мільярд доларів податків.
Українські жінки у металургії та на шахтах
Війна радикально трансформувала український ринок праці — і однією з найбільш помітних змін стало зростання жіночої присутності в галузях, які традиційно вважалися "чоловічими". Особливо яскраво ця тенденція проявляється у гірничо-металургійному секторі.
За словами представниці компанії "Метінвест" Зої Гейнце, нині приблизно 30% працівників підприємств групи становлять жінки. І мова не лише про офіс чи адміністрацію. Все частіше українок можна побачити в цехах, у виробничих залах, на об’єктах, де раніше працювали виключно чоловіки.
Символом цих змін стала перша жіноча бригада на шахті в Покровську. А також — жінки, які сьогодні виконують обов’язки машиністок крана, електрослюсарок, електромонтерок, не поступаючись професіоналізмом колегам-чоловікам.
Освітній фронт також зазнав змін. У Метінвест Політехніці — першому недержавному технічному університеті в галузі — вже 20% студентів становлять жінки, і ця цифра продовжує зростати. Все більше українок обирають фахи, які ще донедавна здавалися "нежіночими": гірнича справа, металургія, технічне обслуговування. Жінки не лише здобувають освіту, а й опановують нові спеціальності та проходять перепідготовку в умовах зміненої реальності.
Читайте також: "Міцний фундамент для майбутнього": оборонець Маріуполя Максим Оніпченко отримав власну квартиру від ГО «Серце Азовсталі»
Замість операційної — доменна піч: історія жінки, яка змінила уявлення про металургію
У березні вийшов новий номер Vogue Ukraine Edition No. 9 з проєктом “Вітер змін”, присвяченим жінкам, які руйнують гендерні стереотипи в кар’єрі. Однією з героїнь стала Олеся Голуб — жінка, що понад 20 років працює у серці важкої індустрії.
У дитинстві Олеся мріяла стати лікаркою, бачити, як народжується життя. Але сьогодні вона стежить за іншим процесом народження — виплавкою металу на комбінаті Каметсталь Групи Метінвест у Кам’янському. Це унікальне підприємство, що виготовляє спеціальні залізничні заготовки, які використовують у вагонах і локомотивах по всьому світу.
Олеся починала свій шлях у доменному цеху: з ломом, лопатою, поряд із розпеченим шлаком. Потім перейшла до адміністративної роботи. Пів року тому їй запропонували посаду майстрині виробництва — і хоча рішення далося нелегко, вона погодилася.
“На попередній посаді я відповідала за документи. А тепер — за життя людей”, — каже вона.
Сьогодні вона керує дільницею, куди надходить розпечений шлак із доменної печі. В її обов’язки входить організація логістики, розподіл команди, контроль за технікою безпеки та безперервністю процесу.
