Ваша дитина цілими днями не випускає з рук смартфон? Вона навіть за стіл приходить з гаджетом? Ви не можете самостійно обмежити її, бо стикаєтеся з істериками? Підозрюєте, що дитина залежна? Повірте: з цією проблемою зіткнулися багато сімей. І це правда: залежність від гаджетів існує, хоча вона і не настільки небезпечна. Чи є необхідність контролювати час в телефоні, наскільки необхідне блокування контенту і за якими межами повинна проходити батьківська зона контролю – розповімо в цій статті.
Дитяча залежність від гаджетів – проблема світового масштабу
Згідно з дослідженням академії педіатрії США (The AAP), присвяченому проблемі залежності дітей від гаджетів, середньостатистичний підліток в Північній Америці проводить за екраном сім годин на добу. Тобто, практично повний "робочий день".
Схоже дослідження проводили у Великобританії, але при цьому спілкувалися з батьками підлітків. З'ясувалося, що 60% з них вважають своїх дітей залежними. Цікаво, що 40% тінейджерів воліють спілкуватися з батьками через онлайн-месенджери: навіть якщо співрозмовники знаходяться в сусідніх кімнатах.
Наші дослідники поки не займалися такою проблемою. Але існує думка, що масштаби дитячої залежності від гаджетів у нас аналогічні. І це додало ще одну грань до відносин батьків і дітей. Якщо раніше важливо було знати, де знаходиться дитина, то тепер хочеться розуміти, чи залежна вона від смартфона, що вона робить в мережі і з ким спілкується.
Чому залежність від смартфона небезпечна?
Здавалося б, проблема мінімальна: не потрібно з'ясовувати, де моя дитина, адже вона майже постійно сидить вдома, поводиться тихо, не зв'язується з поганими компаніями. Але не все так просто. Педіатри впевнені: чим більше годин дитина проводить з гаджетом, тим яскравіше проявляються наслідки. А саме: відставання в розумовому розвитку, безсоння, депресія, відсутність базових соціальних навичок. Існує і ризик фізичних вад: тривала гіподинамія призводить до ожиріння.
Яскравою ілюстрацією цьому служить експеримент вчених з Університету Вірджинії. Для дослідження залучили 60 дітей віком від чотирьох років. Дослідники сформували три однакові групи: у першій діти дивилися анімацію зі швидкою зміною кадрів, у другій розвиваюче відео, у третій – займалися малюванням без зовнішніх чинників відволікання. Через дев'ять хвилин дітям роздали стандартні тести для визначення інтелектуальних здібностей. Кращі результати показали малюки, які займалися малюванням. Найгірші – у дітей, які дивилися анімацію.
Але вплив гаджетів на когнітивні здібності – не єдина проблема. У мережі багато зловмисників, небезпечних для дітей. Щодня малюки і тінейджери стикаються з ризиками шахрайства, кібербулінгу, сексуального насильства, шантажу, небезпечних для життя провокацій. Тож контроль за дітьми в Інтернеті – це не спроба влізти в їх особисте життя. Це – прояв турботи і обов'язок батьків.
Контроль екранного часу: що це?
Екранний час додатків або Screen time – це сукупність годин і хвилин, які проводить користувач перед монітором смартфона, ноутбука, планшета або інших гаджетів. Зараз існують можливості для того, щоб визначити цей час. Більше того: батьки можуть дізнатися, чим займалася дитина.
Наприклад, можна побачити, що з семи проведених перед екраном годин чотири з них вона витратила на онлайн-навчання, півтори години – на перегляд фільму, годину – на спілкування та ігри, а ще півгодини – на планування найближчого вихідного. В такому випадку приводів для занепокоєння немає. Але якщо аналіз показує, що підліток шість годин був у додатку Tik-Tok, варто запідозрити залежність. Звичайно, це умовні приклади: кожен випадок індивідуальний. Наприклад, в тривалій поїздці "безкорисний" веб-серфінг цілком виправданий.
Дозволяти, змиритися, забороняти?
Дійсно: що робити, якщо дитина не випускає з рук гаджет? Просто забрати смартфон – погана ідея. Вона зруйнує довіру між батьками і дитиною. Дорослим доведеться змиритися: сучасні люди не можуть обійтися без гаджетів. Підліток, у якого забрали смартфон, зіткнеться з низкою соціальних проблем. Згадайте свої враження в дитинстві: наприклад, коли у більшості однокласників були модні джинси (ігрові приставки, тамагочі і т.п.), а у вас не було. Позбавити підлітка того, що є у багатьох – занадто жорстоко.
Повне обмеження гаджетів, на думку психологів, виправдано тільки для малюків до двох років. Це вік, коли перегляд відео шкідливий для розвитку. Малюкам від двох до п'яти років мультики дозволені, але не більше години на день. Для дітей шкільного віку строгих обмежень не існує. Батькам потрібно вирішувати самостійно. Але варто пам'ятати: чим більше обмежень, тим солодший "заборонений плід". В результаті дитина буде проводити зі смартфоном весь час, коли її не контролюють. Екран замінить їй уроки і спілкування в школі.
Потрібен чіткий звід правил. Наприклад, спільна вечеря – час для спілкування. Тому всі члени сім'ї залишають свої гаджети в кімнаті. Або заборона на ігри, поки не зроблені уроки. Це цілком нормальні обмеження, які мотивують, а не травмують. Допускається лімітування часу, проведеного в Інтернеті. Але важливо "не перегинати": однієї години в день в мережі підлітку дуже мало. Більш розумно домогтися, щоб розваги перед екраном не заважали навчанню, а також іншим важливим завданням.
У дитини, як і дорослого, є свої права. Спроба порушити її особисті кордони не приведе до успіху. Ви зіткнетеся з обманами і навіть з агресією. Тому спочатку потрібен компроміс.
Батьківський контроль для дітей – оптимальний вихід
Отже, повністю обмежувати дитину від смартфона не можна. А це означає, що потрібно контролювати ситуацію. Один з варіантів – сімейний моніторинг. Він розвиває довірчі відносини: коли батьки знають, чим займається дитина в мережі, приводів для занепокоєння стає менше. Як організувати контроль? Наприклад, за допомогою спеціальних додатків.
Такі сервіси забезпечують сімейний доступ: дорослі можуть бачити, на які сайти переходить дитина, які програми відкриває і скільки часу в них проводить. Так дуже легко виявити потенційні ризики і блокувати їх. Але наша порада: не приховуйте від дитини те, що ви контролюєте її дії. Не потрібно підривати довіру у ваших стосунках.
Контроль – це діалог
Установку програми батьківського контролю потрібно обов'язково обговорити з дитиною. З цим згодні всі: педіатри, психологи і фахівці з розробки дитячих програм. Тому почніть з сімейної наради.
Розкажіть про програму. Поясніть, для чого вона потрібна, що саме вона виконує. Зробіть акцент на тому, що це не обмеження свободи, а турбота про безпеку. Переконайте дитину, що ви довіряєте їй і не сумніваєтеся в адекватності рішень. Але є сфери, де тільки досвідчений дорослий зможе вчасно визначити ризик: наприклад, виявити потенційного шахрая. Ще важливо сказати, що визначення місцезнаходження дитини (а ця функція теж є в додатках) необхідне для безпеки: щоб в будь-який момент можна було прийти на допомогу.
Додаток "Батьківський контроль Кроха": ваша дитина під наглядом
Програма Parental Control Kroha – це комплексний захист дитини з гаджетом. Додаток:
- надає дані про місцезнаходження. Ви завжди знаєте, де перебуває дитина: GPS контроль ведется через трекер. Тепер буде простіше відпускати її на прогулянки і навіть в заміські екскурсії. Місцезнаходження дітей визначається з точністю до декількох метрів;
- забезпечує безпеку. За допомогою програми можна знати, що роблять мої діти, активувавши дитячий режим і обмежувати небажаний контент;
- допомагає контролювати екранний час. У тому числі – надає дані про те, які додатки і програми відкривала дитина;
- гарантує комплексну безпеку. Наприклад, можна налаштувати активацію режиму захисту зору при використанні смартфона ввечері.
