25 грудня Уряд вніс до Верховної Ради законопроєкт про мобілізацію та проходження військової служби. Він одразу викликав резонанс у суспільстві – українці активно обговорюють електронні повістки, скасування відстрочок для людей з інвалідністю третьої групи та жорсткі обмеження і штрафи для ухилянтів.
Як відреагували на документ представники влади та депутати, і які шанси на введення нових мобілізаційних правил? Сайт mrpl.city зібрав думки щодо законопроєкту.
Читайте також: «Постріл собі в ногу» — експерти розповіли про ризики нового законопроєкту про мобілізацію
Стосується кожного українця
Президент України Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні зазначив, що законодавчі пропозиції мають обговорюватися не кулуарно. Люди повинні розуміти бачення військового командування, адже закон стосується кожного українця.
«Закон – це те, що стосується всіх. Кожного в державі. Буде правильно, щоб на базі комітету Верховної Ради України військові разом із депутатами визначились із тим, як саме на законодавчому рівні має бути забезпечений наступний рік для наших Сил оборони. Чекаємо на остаточний текст закону», — сказав Володимир Зеленський.
Читайте також: Штрафи на понад 200 тис. грн та в’язниця – Кабмін пропонує нові покарання для ухилянтів
Чи потрібні 500 тисяч
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний на пресконференції відповів, чи дійсно для успішної мобілізації потрібно залучити 450-500 тис. осіб. Також він розповів, чому відстрочку для людей з інвалідністю третьої групи пропонують скасувати.
Він зазначив, що військове командування для захисту держави формує свої запити на боєприпаси, зброю та людський ресурс.
«Це робиться на постійній основі. І ми не робимо це якимось окремим форматом на Кабмін чи Верховну Раду. Що стосується безпосередньо цієї цифри, то ми цю цифру сформували, врахували її на наступний рік, вона, звісно, враховує покриття поточного некомплекту, формування нових частин, а також прогнозування наших втрат. Озвучувати цю цифру або окремі розділи по цих цифрах я не можу. Це є військовою таємницею», – прокоментував він.
Крім того, Головнокомандувач зазначив, що питаннями відстрочки від мобілізації мають займатися органи виконавчої влади. Саме вони вирішують, кого призивати, а кого ні.
«Кого буде призивати держава – не моя компетенція. Мені потрібні люди, боєприпаси та зброя, щоб продовжувати ведення бойових дій», — наголосив Валерій Залужний.
Щодо поправок у законопроєкті про можливу мобілізацію людей з інвалідністю, він додав, що придатність до служби має визначати військово-лікарська комісія, а не наявність у людини різних груп інвалідності.
«Зараз оперування такими поняттями як ІІІ група інвалідності, ІІ група інвалідності не актуальне. Тому що вирішує питання придатності до військової служби не наявність інвалідності, а військово-лікарська комісія. Вона визначає, чи придатна людина до військової служби, чи не придатна», – сказав Залужний.
Читайте також: Повістка у телефон – чи будуть викликати у військкомат через електронні сповіщення
Закон потребує перегляду?
Представники різних партій також висловилися щодо можливих нововведень. Так, лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко заявила, що її фракція не буде голосувати за урядовий законопроєкт.
«У поданому варіанті закон не вирішує проблеми, він неефективний, неконституційний і в такому вигляді наша команда за нього голосувати не буде», — розповіла вона на своїй сторінці у Facebook.
Вона зазначила, що під час війни мобілізація обов'язкова, але такі закони не вирішують проблем, а «віддаляють нас від перемоги».
«Не можна забирати на фронт 25-річну молодь і напівсліпих інвалідів, і при цьому не мобілізовувати силовиків із податкової. Не можна карати п’ятьма роками позбавлення волі за непроходження медкомісії та понижувати у правах за першу ж неявку до військкомату у той час, коли «блатні» корупціонери святкують мільйонні весілля», — написала вона.
Крім того, вона зазначила, що у законі потрібно передбачити хоча б шестимісячну підготовку для усіх призваних до війська.
Також сумніви щодо ефективності законопроєкту висловила народна депутатка України Софія Федина. Вона написала, що з людьми треба працювати «як з людьми, а не як з мобілізаційним ресурсом».
«Чи нові заборони, блокпости і обмеження вплинуть на мобілізацію? Наскільки люди, яких запхали в бусик від ТЦК, будуть вмотивовані воювати? Чи не підуть вони в СЗЧ, коли їх відправлять на передову, чи вони не будуть відказниками, чи не підведуть своїх побратимів? Є дуже багато питань, які ведуть до однієї відповіді: мобілізація повинна бути прозора і зрозуміла», — вважає депутатка.
Вона розповіла, що для того, щоб люди могли довіряти державі, вони мають знати, за якими професіями їх можуть призвати, яке навчання пройдуть, яке забезпечення будуть мати.
Полковник Служби безпеки України, секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки Роман Костенко в інтерв’ю «Укрінформ» також наголосив на чітких правилах та зрозумілості.
За його словами, мотивувати більше людей взяти до рук зброю можуть прописані терміни служби.
«Коли людина мобілізується, вона не має йти в армію до закінчення війни, тяжкого поранення, інвалідності першої групи, що дасть можливість звільнитися, смерті. Мають бути чіткі правила. Це дуже важливо і для тих, хто вже зараз служить, і для тих, хто тільки має вступити до лав Сил оборони України. Треба створити такі умови, щоб люди розуміли, що вони воюватимуть певний час, після якого їх замінять. Це має бути законодавчо підтверджено», — вважає він.
Нагадаємо, повістки чоловікам можуть вручати представники ЖЕКів та ОСББ.
Фото: з відкритих джерел
