Абсолютна більшість українців, 84%, продовжує дотримуватися погляду, що жодні територіальні поступки неприпустимі, навіть якщо через це війна триватиме довше та будуть інші загрози, свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
Лише 10% респондентів вважають, що для досягнення миру і збереження незалежності можна відмовитися від деяких територій.
У звіті за підсумками дослідження, оприлюдненому в п'ятницю, зазначено, що протягом року — з травня 2022 року до травня 2023 року – суттєвих змін у суспільних настроях практично не було. Щоразу абсолютна більшість респондентів (82-87%) висловлювалася проти територіальних поступок і абсолютна меншість (8-10%) була готова до них.
У всіх регіонах України абсолютна більшість населення проти будь-яких територіальних поступок. Зокрема серед жителів сходу 75% проти поступок (готові на поступки — лише 13%), а серед жителів півдня — 86% проти поступок (готові — лише 8%). Порівняно з травнем 2022 року в усіх регіонах зберігається виразне домінування думки, що Україна не має поступатися своїми територіями.
Крім цього, проти будь-яких поступок виступає абсолютна більшість громадян незалежно від того, якою мовою вони переважно спілкуються вдома. Так, якщо серед україномовних громадян 85% проти поступок (готові до поступок — 10%), то серед російськомовних громадян — 80% (і тільки 13%) готові до поступок.
"У вибірці було лише 19 респондентів (із 1 029), які продовжують ідентифікувати себе за національністю як росіяни. Такої кількості недостатньо для статистично надійних розрахунків. Утім, показово, що серед них лише два респонденти виступають за поступки, а 15, навпаки, відкидають будь-які поступки", — зазначають дослідники.
Заступник директора КМІС Антон Грушецький зазначив, що з травня 2022 року суспільні настрої практично не змінюються, що свідчить про високу стійкість українського народу.
"За цими результатами — місяці виснажливої боротьби українців проти жорстокої Росії. Те, що за всіх втрат і руйнувань українці зберігають непохитність у питаннях поступок, свідчить про високу стійкість і розуміння неможливості справжнього справедливого миру без повернення своїх територій. Принципово важливим є також те, що ця стійкість і непохитність характерна для всіх українців незалежно від регіону походження, мови чи національності", — наголосив він.
Опитування проводили з 26 травня до 5 червня 2023 року методом телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (із випадковою генерацією телефонних номерів і подальшим статистичним зважуванням). Загалом було опитано 1 029 респондентів, які проживають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводили з дорослими (віком 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, контрольованих владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включали жителів територій, тимчасово неконтрольованих владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводили з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% — для показників, близьких до 10%, 1,5% — для показників, близьких до 5%.
В умовах війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо у травні 2022 року серед усіх опитаних нами респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживав, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то нині через вимкнення окупантами телефонного зв'язку до вибірки не потрапило жодного респондента, які проживали б наразі в окупованих населених пунктах (водночас із 1 029 респондентів 38 респондентів до 24 лютого 2022 року проживали в населеному пункті, що наразі є окупованим). Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо різнилися, але при цьому загальні тенденції були доволі схожими. Тобто неможливість нині опитати таких респондентів суттєво не впливає на якість результатів.
