Василь Богач загинув в "Азовсталі" 8 травня 2022 року, але офіційно його смерть підтвердили лише декілька днів тому. Ми були з Василем колегами, тому що він був не просто співробітником Служби безпеки України. Він був письменником. Не типова комбінація, погодьтеся. Але насправді Богач і був дуже нетиповою людиною. Ми познайомились з ним в 2016-му, після виходу документальної книги Івана Богдана (творчий псевдоним) "Маріуполь 2014". На той час ми з колегами в 0629 вже випустили власну книгу про події 2014 року, "Маріуполь. Останній форпост". Василь прийшов в редакцію 0629 взяти автограф нашої книги і подарувати свою. Ми мали з Василем багато суперечок через трактовку деяких фактів. Наприклад, Богач вважав терориста Чечена "людиною честі", а колаборанта Валерія Онацького — "порядним чоловіком". Ми сперечались і про те, як проходили вибори в окупованому бандами "ДНР" Маріуполі. Бо в 2015-му не було довіри до СБУ тому спецоперацію з доставки виборчих бюлетенів проводили без участі спецслужб, і через це Василь був не в курсі, а тому категорично заперечував той факт, що бюлетені в місто були доставлені в залізничних вагонах на територію "Азовсталі". І ось ми сварились, сперечались і доводили один одному свою правоту. Проте, попри суперечки, була річ, яка нас об'єднувала, — це любов до України. 24 лютого 2022 року, початок повномасштабного наступу росії на Україну, показав, чого кожен з нас був дійсно вартий. Василь Богач один з небагатьох співробітників СБУ, хто залишився в місті і став на захист України. І "Азовсталь", через яку ми сперечались колись, стала для нього останнім прихистком. Василь Богач народився 16 серпня 1979 року у м. Волноваха. Був начальником сектору захисту національної державності головного відділу УСБУ в м. Маріуполь Донецької обл. у званні підполковник. В 2014-2015 роках приймав участь в АТО, позивний "Домаха". Колишній радник заступника міністра оборони України Василь Будик пише про нього так: «Познайомили нас з Василем влітку 14-го після того, як я в складі батальйону «Азов» штурмував Маріуполь. Відразу якось зійшлися і в спілкуванні, і в службі. Тоді, Маріупольську управу СБУ роззброїли, ну типу «ненадійні». Тому ми групою допомагали Василю з його хлопцями зачищати Марік від всякої проросійської наволочі. Василь тоді ще був в званні майора. Він з перших днів стояв на захисті цілісності і незалежності України. І сам відкрито казав, що поруч з ним до 80% зрадників, серед співробітників СБУ в Донецькій області. Коли мою групу арештували, Вася був один з небагатьох співробітників СБУ, хто не відмовився і не відвернувся від нас. Він пішов до керівника Донецького Управління СБУ, генерала К., і підписав позитивну характеристику в карну справу. Що дійсно мої дії і дії моєї групи завжди були направлені на захист цілісності і незалежності України. Цей лист зіграв дуже велику роль в нашій сфабрикованій карній справі. Далі я вже приїжджав до нього додому. Його родина стала мені друзями. Дружина Альона і два сини: Іван і Богдан. На кухні в них була чарівна стіна. На ній друзі, хто приїжджав до них в гості, брали пензлик і фарбу, і на згадку малювали щось. У 2015 році військова прокуратура і ВСП намагалися сфабрикувати карну справу проти майора Богача. На 3 тижні його саджали в Бахмутське СІЗО, де він познайомився ще з арештованими добровольцями. Після виходу звідти, після розмов з хлопцями Василь під псевдо Іван Богдан написав книгу «Патріотов'язні». Звісно, карна справа розбилася в пил, і Василь повернувся до повноцінного виконання службових обов'язків. Отримав звання підполковника". Коли росія почала свій повномасштабний наступ, лише троє співробітників СБУ залишились в Маріуполі. Серед них був і Василь Богач. Ми слідкували за подіями в заблокованому місті в тому числі і по його дописах у Фейсбуці. 25 лютого. "Маріуполь готовий зустріти ворога… Респект усім!.." 2 березня. "Весь день арта по Східному + Лівий. Багато пошкоджений цивільних будинків… Люди лютують. Рвати ворога будемо руками". 4 березня. "Підкралися до Маріуполя. Ми їх геть заждалися…" 5 березня. "Люд в чергах по воду. "Зеркальний" роздає безкоштовно продуктові набори. Водоканал роздає воду… Стріляють по лікарнях артою". 5 березня. "З евакуацією мирних мешканців Маріуполя кинули росіяки. Заявили про режим тиші і накрили артою місто. Найбільше постраждав Лівий". 11 березня. Російська авіація цілеспрямовано бомбить офіс Київстару. Їм не подобається, що весь світ знає про їхні злочини. Останній допис Василь Богач зробив в день своєї загибелі 8 травня. Він звернувся подумки до свого діда, ветерана Другої світової війни. "Це мій дідусь — ветеран ІІ Світової війни. Дійшов до Будапешту, потім Далекий Схід з Японією. Мав поранення. Отруєний. Після війни підняв відсталий колгосп в с.Дмитрівка (Волноваський р-н) до трійки передових. І чи міг він уявити, що через 69 років на його землі знову почнуть розриватися снаряди!?! Ще через 8 років, повз його будинку, їздитимуть танками сини, онуки та правнуки колишніх однополчан, з якими жив у одному окопі, зі словами "можем павтаріть" і нациськими маркуваннями на техниці Z, V, O!?! Чи міг він знати, що його старший син, який мешкає у Сибіру, у 2014-му сміятиметься у телефон, кажучи: "Какая война? Какіє гради?". А потім жодного разу не приїхав до своєї матері, навіть на поховання, бо… "у вас война(((". Чи міг він знати, що його два онуки вдало відкосять від служби в армії рф (бо страшно, могли у Чечню відправити), а на їх податки, їх же співвітчизники, стиратимуть з землі їх історичну Батьківщину з мирними мешканцями та дітьми!?! Але він пишався б, що його один онук став на захист України та нашого народу, будучи вірним присязі, а племінник (майор запасу) відразу записався до сил ТрО (Запоріжжя). А може й добре, що усього цього він не знав, не бачив. З Днем Пам'яті та примирення! Я пам'ятаю, діду! Перемога, яку ти здобув у 1945-му, і цього разу буде за нами!!!" Коли Василь Богач писав ці рядки, він лежав поранений в військовому шпиталі в одному з бункерів "Азовсталі". 8 травня росіяни скинули авіабомбу ФАБ на військовий шпиталь. Підполковник Василь Володимирович Богач загинув там. У нього залишилося двоє неповнолітніх синів, дружина і мати.. Джерело: 0629.com.ua
Последние новости
«Держусь, помогая другим»: история жены военнопленного из Мариуполя
Ее жизнь разделилась на «до» и «после» марта 2022 года. С тех пор Галина каждый день ждет известия от попавшего в плен человека. Она...
Ермак назвал приоритетную тему на встрече Зеленского с Трампом
Президент Украины Владимир Зеленский надеется, что встреча с Дональдом Трампом в Белом доме приведет к четким решениям США о том, какие системы вооружений Вашингтон...
В Донецке ночью раздалась серия мощных взрывов, — ВИДЕО
В ночь на 17 октября во временно оккупированном Донецке раздалась серия мощных взрывов, похожих на детонацию большого количества боеприпасов.Как пишетМилитарныйсо ссылкой на сообщения местных...
«Вряд ли США нас бросят». Как Украина запустила миллиардный конвейер по программе PURL
Украина теперь руководит военной стратегией НАТО. Доказательство – запуск программы PURL, где цель финансирования установлена на уровне $1 млрд в месяц. Чиновники НАТО уверяют...