Сейм Латвії 23 липня ухвалив в остаточному читанні зміни до Закону про підтримку цивільного населення України, ідеться на сайті інституції. Ці зміни передбачають нові обмеження на імпорт російських та білоруських товарів.
Читайте такожКнигарні проти видавців. Як російські книги руйнували довіру між ними
Чому це важливо. Російський культурний продукт може бути джерелом пропаганди в європейських країнах та стимулювати зниження підтримки українців. А торгівля з РФ та Білоруссю так чи інакше фінансує державу-агресора.
Поправки до латвійського закону передбачають введення загальнонаціональної заборони на імпорт таких промислових товарів з країн-агресорів, як книги, газети, відеоігри, спортивні товари, іграшки, одяг та взуття.
Нове положення також охоплює певні групи товарів, які можуть бути використані для поширення пропаганди та дезінформації. Заборона на імпорт діятиме до 1 липня 2027 року.
"Цими поправками ми продовжуємо цілеспрямовано розривати економічні зв’язки з Росією та Білоруссю, водночас зберігаючи непохитну підтримку України в її боротьбі за свободу та незалежність. Це ще один важливий крок на шляху до припинення економічних відносин з країнами-агресорами", – сказав Раймондс Бергманіс, голова Комісії з питань оборони, внутрішніх справ та запобігання корупції. Він і відповідав за просування законопроєкту в Сеймі.
Як уточнило видання Delfi, за законопроєкт проголосували 66 депутатів (усього в латвійському однопалатному Сеймі 100 парламентарів. – Ред.). Проти виступили вісім нардепів, ще восьмеро не голосували.
Цей законопроєкт ініціювало Міністерство закордонних справ Латвії, мотивуючи ідею тим, що на визначений перелік товарів Євросоюз раніше не накладав обмежень.
Однак РФ та Білорусь намагаються експортувати якомога більше своїх товарів, пропонуючи їх за нижчими цінами, і це впливає на доходи та добробут виробників ЄС, зокрема Латвії. Це створює для неї економічну загрозу, кажуть у МЗС.
- У червні 2023 року президент Зеленський підписав закон про заборону ввезення та розповсюдження книг з РФ і Білорусі. Цей закон Верховна Рада ухвалила ще 19 червня 2022 року, 20 червня того самого року він був переданий на підпис президенту.
