Дональд Трамп регулярно перекладає провину за початок повномасштабного вторгнення РФ на свого попередника Джо Байдена. Раніше американський президент ще й періодично дорікав цим своєму українському колезі Володимиру Зеленському.
Однак один із найвпливовіших дипломатів першої адміністрації Трампа пропонує іншу оцінку. Колишній заступник держсекретаря США (2019–2021) Стівен Біґан вважає, що головна провина лежить на Володимирі Путіні, але визнає: Захід не зміг стримати Кремль, а Штати припустилися низки помилок напередодні вторгнення. Чому дипломат не вірить у бізнесове зближення Вашингтона та Москви й що думає про нинішній переговорний процес – він пояснив LIGA.net під час форуму "Архітектура безпеки" у Києві.
– З огляду на ситуацію на полі бою, чи перемагає Україна зараз, чи просто не програє?
– Для Росії не перемогти – це програти. Для України це не так. Для України не програти – це перемогти. Я вважаю, що відбувся очевидний зсув, не лише в тому, як війну сприймають сторони війни: Росія та Україна. Також стався зсув у тому, як війну сприймають за межами України.
Тому я б сказав: те, що я бачу зараз, – українці не програють, і тому вони відчувають, що перемагають. А росіяни не перемагають, і вони відчувають, що програють. І це також може стати фактором у переговорах.
Це викликає запитання: Володимир Путін так багато втратив у цій війні, що те, як він може повернутися до свого народу без перемоги, – це проблема, яку йому доведеться розв’язувати. Але це не наша проблема. Це його проблема. Наш виклик, виклик України – перемогти Росію і завершити війну на умовах, прийнятних для України.
– Яким є ваше бачення участі Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера в переговорах? Допомагає їхній бізнесовий підхід чи ні?
– Я просто не вважаю, що цей підхід ґрунтується на реальності. Думка про те, що на іноземних інвесторів у Росії чекають величезні можливості для бізнесу, – це судження людей, які ніколи не вели бізнес у Росії.
Для переважної більшості людей на зразок мене – які десятиліттями розбудовували компанії, інвестиційні проєкти та спільні підприємства в РФ – немає жодної можливості, що інвестиції повернуться до Росії. Тож, ідея про те, що бізнес стане засобом нормалізації відносин між Сполученими Штатами та Росією, базується на фантазіях.
Але якщо говорити про ширший підхід до перемовин, я вважаю ганьбою для Сполучених Штатів Америки те, що переговірники, призначені для вирішення цього конфлікту, досі не відвідали столицю України.
– Що ви думаєте про те, що посольство США залишається в Києві, попри погрози Росії масовано бомбардувати українську столицю?
– Це нормальна позиція. На мою думку, ненормальною позицією було, коли посольство США залишило Київ у 2022 році, що, знов-таки, я вважаю жахливою помилкою з боку Сполучених Штатів – покинути Київ у той момент.
Знаю, що минулого тижня були певні непорозуміння та перекручування: [але] посольство США є тут, і люди, які там працюють, знаходяться тут, у Києві – і саме тут їм і слід бути.
Читайте такожЧому Путін посилює удари по Києву: три сигнали про проблеми Кремля
– Чи зробила адміністрація Байдена достатньо, щоб запобігти війні? Що можна було зробити інакше або, можливо, вжити інших заходів?
– Що ж, є лише одна людина, яку треба звинувачувати у війні, – це Володимир Путін. Але було багато провалів з боку Заходу, включно зі США, які сприяли тому, що Володимир Путін мав змогу ухвалити це рішення.
Отже, на Заході був брак уяви (нездатність передбачити певний сценарій. – Ред.). Там не змогли побачити, що Володимир Путін здатний довести свою країну до такого драматичного кроку, як повномасштабне вторгнення у 2022 році. І, безумовно, був провал у стримуванні – Росія, йдучи на цю війну, не боялася, що зіткнеться з тим рівнем опору, з яким зрештою зіткнулася.
Був також провал з боку України. Україна за більш ніж три десятиліття не змогла побудувати засноване на праві, транспарентне (з підзвітними інституціями. – Ред.) суспільство з функціонуючим вільним ринком.
Іронія в тому, що Україна, ймовірно, була у тій точці, коли нарешті почала досягати реального прогресу у цьому напрямку. І саме це, у підсумку, стало поштовхом до повномасштабного вторгнення – відчуття Путіна, що Україна нарешті виходить з орбіти Москви й входить в орбіту Європи.
Читайте також"Слабкий Марс Сирському не завадив". Чи впливала "Вероніка Феншуй" на рішення щодо війни
– Російська пропаганда та деякі люди в Україні вважають, що коли Байден у 2021 році підтвердив, що Путін є вбивцею, – це зашкодило відносинам. Чи може така риторика загалом впливати на дипломатію?
– Отже, знов-таки: я вважаю, що є лише одна особа, винна у цій війні, – і це Володимир Путін. Чи є речі, які Сполучені Штати могли б зробити краще?
Йдеться не лише про 2021-й. Це 2008 рік, коли Росія вторглася в Грузію. Це 2011-й, 2012-й роки, коли Путін рішуче демонтував демократію, громадянське суспільство та вільні вибори у своїй країні. Ми маємо дуже довгу історію терпимості до явищ у Росії, які, як стало зрозуміло з часом, привели нас на цей шлях.
Це не означає, що ми винні у війні. І президент Байден не винен жодним чином. Звинувачувати треба лише одну особу – Володимира Путіна. Але так, ми могли б зробити набагато більше, щоб стримати Росію.
І я справді вважаю, що нам пішла б на користь більша взаємодія з Росією. На мою думку, ми надто розв'язали руки Росії у роки, що передували повномасштабному вторгненню.
Ми розв'язали Путіну руки, і він скористався цим вільно. І я думаю, на жаль, – це ті умови, які посприяли вторгненню. Але, повторюсь, винити треба лише одну людину.
Читайте такожМомент для удару чи переговорів: як Захід прочитав лист Зеленського Путіну
