Низка держав з альянсу експортерів нафти ОПЕК+ вчергове домовились про підняття своїх квот на видобуток після онлайн-зустрічі, однак більшість з них не зможе реалізувати це символічне збільшення обсягів через перешкоди в експорті з Перської затоки. Таку оцінку ситуації дає агенція Bloomberg.
Чому це важливоВійна США й Ізраїлю з Іраном вже йде четвертий місяць – попри припинення вогню, яке неодноразово порушувалось, сторонам так і не вдалося досягти остаточного мирного врегулювання. Одним з основних наслідків конфлікту стало зростання цін на енергоносії у всьому світі, не оминувши й Україну та пересічних українців. Ціни піднялись через те, що Іран блокує стратегічно важливу Ормузьку протоку, на який до війни припадало близько 20% світових постачань нафти та скрапленого природнього газу (LNG), що йшов з Перської затоки. Про те, як Ормуз визначає результат всієї війни, читайте тут.
Нове рішення ухвалили сім країн на чолі з Саудівською Аравією та РФ – у липні вони планують збільшити свій сукупний цільовий показник видобутку на 188 000 барелів на добу. До рішення також доєднались Ірак, Кувейт, Казахстан, Алжир і Оман.
Bloomberg зазначає: оскільки Ормузька протока значною мірою закрита через війну, а виробники з Близького Сходу змушені скорочувати видобуток, рішення ОПЕК+ наразі залишається теоретичним. Воно може знову стати актуальним, коли Ормуз відкриється, а покупці будуть потребувати нафти для поповнення виснажених світових запасів.
"На даному етапі ми, по суті, говоримо про гіпотетичні майбутні сценарії, тоді як більшість барелів заблокована", – вказала Хеліма Крофт, керівниця відділу стратегії сировинних ринків у глобальному інвестиційному банку RBC Capital Markets LLC.
ДОВІДКА.До ОПЕК, Організації країн-експортерів нафти, входить 12 країн (Алжир, Екваторіальна Гвінея, Габон, Іран, Ірак, Кувейт, Лівія, Нігерія, Республіка Конго, Саудівська Аравія та Венесуела). До ОПЕК+ належать ці ж держави й ще 10 великих країн-видобувачів нафти (Росія, Азербайджан, Казахстан, Бахрейн, Бруней, Малайзія, Мексика, Оман, Південний Судан).
Хоча близькосхідний конфлікт безпосередньо не впливає на російські постачання, видобуток нафти у країні також зазнав труднощів, впавши у травні до 10-місячного мінімуму, оскільки Україна посилила удари по відповідній інфраструктурі у РФ.
Також, через зростання цін від війни з Іраном, США послабили свої санкції щодо російської нафти, яка вже перебуває у морі. Нещодавно, 18 травня, дію такого дозволу вдруге продовжили – ще на 30 днів. Паралельно, відбуваються атаки по "тіньовому флоту" РФ, залученому до обходу санкцій, а Україна визнає, що частину з ударів здійснює вона.
Хоча зростання пропозиції зі США й скорочення Китаєм обсягу закупівель поки що не дали цінам на сиру нафту вийти з-під контролю, однак вартість таких видів палива, як бензин, дизельне та авіаційне пальне, все ж різко зросла під час війни на Близькому Сході.
Це створює тиск на споживачів в усьому світі та підвищує ризик економічного спаду. Разом із цим, ціни на ринках не показали на стільки різкого зростання, як побоювались, оскільки Китай скорочує імпорт, основні споживачі використовують резервні запаси, а президент США Дональд Трамп неодноразово сигналізував про укладення мирної угоди найближчим часом.
Читайте такожІржава бензоколонка. Росія отримала шанс заробити на нафті, але економіка Путіна все одно слабшає
Наступна зустріч сімох країн ОПЕК+ запланована на 5 липня. Впродовж більшої частини минулого року провідні країни альянсу відновлювали свої обсяги видобутку, обмежені декілька років тому, коли об'єднання намагалось запобігти перевиробництву й підтримати рівень цін.
Після збільшення квот на липень група номінально відновить майже 90% від двох етапів скорочення видобутку, проведених у 2023-му. У травні делегати заявили, що група планує завершити цей процес за допомогою збільшення квот з липня по вересень. На момент запровадження обмежень йшлося про 3,85 млн барелів на день, хоча тепер обсяг дещо зменшився через вихід Об'єднаних Арабських Еміратів з ОПЕК та ОПЕК+.
Водночас до кінця року має залишатись призупиненим ще один етап обмежень, що стосується видобутку 2 млн барелів на день, який запровадили у 2022-му. Минулого тижня делегати заявили, що цей процес можна прискорити, але навіть за таких умов більшу частину з цієї нафти не вдасться видобути.
Обіцяне збільшення обсягів поставок за останній рік значною мірою не досягло заявлених показників, оскільки недостатні інвестиції, старіння нафтових родовищ та санкції призвели до зниження виробничих потужностей у багатьох країнах ОПЕК+.
- Видобуток нафти країнами ОПЕК, яких залишилося 11 після виходу ОАЕ з організації, у травні скоротився на 1,22 млн барелів на добу – до 16,33 млн барелів, йдеться у дослідженні Bloomberg. Це найнижчий показник щонайменше із 1989 року.
