Після інциденту падіння російського безпілотника на будинок у румунському Галаці країни НАТО розглядають можливість посилення систем протиповітряної оборони на східному фланзі Альянсу. Про це під час візиту до Парижа повідомила міністерка закордонних справ Румунії Оана-Сільвія Цою, повідомляє Reuters.
Чому це важливоРосія все частіше порушує своїми безпілотниками повітряний простір країн НАТО. Це може свідчити про спроби Кремля перевірити Альянс на міцність і готовність до швидкої реакції.
Разом з тим західні розвідки не відкидають, що вже у найближчі роки Росія може вдатися до агресивних дій проти окремих держав НАТО. Докладніше про три ймовірні сценарії потенційної російської агресії проти країн Альянсу читайте у матеріалі LIGA.net.
За її словами, інцидент з дроном став додатковим аргументом для прискорення вже запланованих заходів зі зміцнення спостереження за повітряним простором і підвищення швидкості реагування на потенційні загрози. Йдеться насамперед про модернізацію радарних систем, залучення винищувальної авіації та впровадження нових засобів боротьби з безпілотниками.
Цою наголосила, що Бухарест заздалегідь передав союзникам по НАТО перелік пріоритетних потреб у сфері безпеки. Зараз триває оцінка того, як партнери можуть допомогти посилити захист повітряного простору, особливо на ділянці кордону з Україною, протяжність якої становить близько 650 кілометрів.
Серед можливих рішень розглядається збільшення кількості літаків, які беруть участь у місії повітряного патрулювання НАТО, а також розширення мережі радарів для виявлення низьковисотних цілей, зокрема дронів.
Читайте такожЯкі висновки варто зробити з російського дрона у румунському місті Галац
Франція, яка очолює багатонаціональну бойову групу НАТО в Румунії чисельністю близько 1400 військовослужбовців, уже веде консультації щодо додаткової підтримки систем повітряного контролю. Готовність посилити свій внесок також висловили Велика Британія, Італія та Іспанія.
За словами Цою, США також можуть надати спеціалізовані засоби спостереження і радіолокаційного контролю, не збільшуючи суттєво свою військову присутність у регіоні.
"Існує спільне розуміння, що нам потрібно посилити східний фланг загалом, а не лише в Румунії. Це розмова, яку ми ведемо з балтійськими країнами й усіма країнами східного флангу", – сказала глава МЗС.
Вона підкреслила, що уряд Румунії розглядає підтримку партнерів як тимчасове рішення до завершення програми модернізації власної системи оборони. На ці потреби Бухарест планує спрямувати близько 2 млрд євро протягом наступних років.
Цою також розповіла про розвиток національних проєктів у сфері боротьби з дронами, а також про спільну з Україною ініціативу вартістю 200 млн євро. Вона передбачає створення виробничого майданчика для випуску систем протидії недорогим безпілотним загрозам, що дедалі активніше використовуються під час сучасних воєнних конфліктів.
- 29 травня під час російської атаки по Одеській області один із безпілотників упав на дах багатоквартирного будинку в румунському місті Галац. Постраждали двоє людей.
- Того ж дня в Бухаресті заявили про необхідність прискорити передання країні антидронових спроможностей, а в НАТО "засудили безрозсудність" Росії.
- Зеленський назвав інцидент з російським дроном у Румунії спробою Кремля тиснути на союзників. На його думку, реакція НАТО на подібні дії має бути більш жорсткою та демонструвати єдність.
